Досягненням зумовленого занепокоєння тест

Досягненням зумовленого занепокоєння тест (Achievement Anxiety Test) — опитувальник особистісний, призначений для оцінювання виснажливої та стимулювальної (фасилітувальної) тривожності, що виникає як наслідок академічних успіхів. Розроблений R. Alpert і R. Haber у 1960 р. Складається з 19 завдань, для відповіді на які пропонується 5-бальна шкала.

Напр.: - 1. Нервозність під час складання іспиту або тесту заважає мені добре його скласти. (Завжди 1 2 3 4 5 Ніколи) - 7. Під час іспиту або тестування я застрягаю на запитаннях, відповіді на які знаю, і згадую їх одразу після іспиту. (Це завжди відбувається зі мною 1 2 3 4 5 Я ніколи не застрягаю на запитаннях, на які знаю відповіді) - 18. Що важливіший іспит або тест, то краще я його складаю. (Це підходить мені 1 2 3 4 5 Це не про мене)

Факторний аналіз, проведений Plake, Smith і Damsteegt (1981), підтвердив обґрунтованість розрізнення виснажливої та стимулювальної тривожності. Watson (1988) виявив, що можна «ущільнити» структуру фактора до одного виміру, на якому запитання щодо виснаження і стимуляції перебувають на протилежних полюсах. За виміром «виснаження» показник становить від 10 до 50 балів, за «стимулюванням» — від 9 до 45 балів, причому вищий показник свідчить про високе виснаження при тривожності або, навпаки, фасилітацію. Надійність, визначена за допомогою коефіцієнта альфа Кронбаха (Watson, 1988), для «виснаження» — 0,79, для «фасилітації» — 0,67, а для всього опитувальника — 0,82. Haber і Alpert (1960) встановили надійність ретестову (інтервал 10 тижнів) за цими вимірами, відповідно 0,87 і 0,83. При вивченні валідності повідомлялося про зв'язки показників «виснажуваність» і «фасилітація» з іншими вимірами занепокоєння (Alpert і Haber, 1960; Tryon, 1980; Plake та ін., 1981). Watson (1988) виявив виразний зв'язок між загальним показником за опитувальником і різними вимірами впевненості в академічних здібностях. Нарешті, у студентів, які працювали з психологами для подолання виснажуваності, помітно знижуються показники за цим параметром (Аллен, 1973; Meichenbaum, 1972) і збільшуються за параметром фасилітації (Meichenbaum, 1972).