Гейдельберзький мовленнєвого розвитку тест

Гейдельберзький мовленнєвого розвитку тест (Heidelberger Sprachentwicklungstest) — тест спеціальних здібностей. Запропонований Х. Грімм і Х. Шелером 1978 р. Призначений для діагностики мовленнєвих здібностей дітей віком від 3 до 9 років. Гейдельберзький тест мовленнєвого розвитку складається з 13 завдань-субтестів: - 1. Розуміння граматичних структур. Тестовий матеріал — 4 ляльки, 10 фігурок тварин і 1 кубик. Дитині пропонують фразу, напр. «Кішка спіймана хлопчиком», зміст якої вона має проілюструвати за допомогою іграшок (усього 17 фраз). Завдання виявляють, чи можуть діти зрозуміти граматичну структуру фраз, чи ж орієнтуються на послідовність називання понять. Результати оцінюють як правильні (1) і неправильні (0). - 2. Утворення множини іменників. Дитині пред'являють такі слова, як «машина», «годинник», «пальто», «вечір» та ін. (усього 18 слів). Оцінюють, чи може дитина виразити семантичну відмінність однини і множини відповідно до морфологічних правил. Два бали — за цілком правильну відповідь, 1 — за помилкового вживання наголосу або часткової зміни потрібного закінчення, 0 — неправильна відповідь. - 3. Імітація граматичних структур. Дитина має максимально точно повторити вимовлене вголос речення. Напр.: «Перш ніж гратися, ти маєш прибрати зі столу» (усього 12 речень). Оцінювання проводять за двома параметрами — фонетична точність, що дає змогу судити про здатність до слухових диференціювань і правильність артикуляції, а також граматична точність, що дає уявлення про синтаксичні можливості дитини. Два бали — правильна відповідь, 1 — незначні семантичні та синтаксичні відхилення, 0 — неправильна відповідь. - 4. Корекція семантично неправильних речень. Дитині вголос вимовляють речення, у яких окремі слова не відповідають загальному змісту, і просять замінити ці слова на правильні. Напр., «Мати ставить вазу з квітами в стіл» (усього 9 речень). Визначають, якою мірою дитині вдається зрозуміти зв'язок значень і встановити його засобами мови (допускаються скорочення і доповнення). Два бали — точне виправлення речення, 1 — обране для заміни слово не повною мірою відображає потрібний зміст або допущено надмірну конкретизацію, 0 — корекцію не проведено. - 5. Словотворення. Тестовий матеріал складається з 4 серій картинок по 4 у кожній. Дитині пропонують вихідне слово, напр. дієслово «ткати». Після цього дають картинку із зображенням чоловіка біля ткацького верстата і просять назвати його професію. Потім показують картинки із зображенням жінки-ткалі, ткацької фабрики, тканин. Завдання спрямовані на те, щоб діагностувати здатність встановлювати систему відношень між дією, діячем, місцем дії та виражати це в мовленні. Два бали — цілком правильне утворення слів, 1 — правильне смислове словотворення, 0 — просте поєднання слів, утворення слів від іншого кореня. - 6. Варіації назв. Тестовий матеріал складається з 3 картинок, що зображують жінку і чоловіка. Дитині демонструють картинку, що зображує жінку, і повідомляють, що її звуть Марія Панова. Після цього ставлять запитання: «У цієї жінки є дитина. Як вона її називає?», «Ця жінка заміжня. Як її називає чоловік?», «Припустімо, ти захочеш написати їй листа. Як ти до неї звернешся?» Аналогічні запитання ставлять за іншими картинками. Діагностується здатність визначати структуру міжособистісних стосунків і адекватно відображати її в мові. Два бали — цілком правильна відповідь, 1 — відповідь інформативна, але не дуже точна, багатозначна, 0 — неправильна відповідь. - 7. Класифікація понять. Тестовий матеріал складається з 30 картинок, що зображують тварин, їжу, одяг, іграшки, транспорт і рослини. Експериментатор називає поняття, що стосується групи картинок, і просить дати докладне визначення поняття, а потім відібрати відповідні картинки. Виявляється здатність класифікувати об'єкти за спільними ознаками. Один бал — правильна відповідь; 0 балів дитина отримує за всі завдання, якщо поряд з правильними виборами вона зробила й неправильні. - (13.) Запам'ятовування оповідання. Дитині вголос зачитують казку, яку вона має запам'ятати і відтворити наприкінці тестування. Казка складається з 11 речень. Виявляється здатність розуміння змісту тексту та його передавання. - 8. Утворення ступенів порівняння прикметників. Тестовий матеріал складається з 12 картинок. Дитині повідомляють вихідний іменник, напр. «смуги». Потім показують картинку із зображенням прапора зі смугами і питають про те, який це прапор. На іншому прапорі смуг більше, на третьому — ще більше (відповідь на останню картинку — «найсмугастіший»). Аналогічно демонструють решту картинок. Діагностується, якою мірою в дитини розвинена здатність продуктивно застосовувати правила при підвищенні рівня абстрактності. Два бали — усі ступені порівняння утворено правильно, 1 бал — незначні відхилення, 0 — неправильна відповідь. - 9. Взаємозв'язок вербальної та невербальної інформації. Пропонують послідовно 4 картинки із зображенням чоловічих облич. Потрібно за картинкою визначити емоційний стан чоловіка. Після цього дитині пред'являють фразу, напр.: «Мені дуже приємно» (усього 8 фраз), яку нібито вимовляє один із зображених чоловіків, звертаючись до дитини. Завдання полягає в тому, щоб вибрати з чотирьох чоловіків того, хто міг би вимовити цю фразу. Виявляється здатність до диференціювання емоційних станів у процесі спілкування. Два бали — зв'язок речення і картинки правильний, 1 — обрано споріднений емоційний стан, 0 — зв'язок речення і зображення помилковий. - 10. Кодування і декодування наявної інтенції. Тестовий матеріал складається з 3 картинок із зображенням чоловічих облич. Дитину ще раз просять назвати емоційний стан кожного чоловіка, після чого розповідають коротку історію і просять вигадати фразу, яку міг сказати один із зображених чоловіків у заданій ситуації (історії). Напр., показують картинку із зображенням розсердженого чоловіка і кажуть про те, що на нього наїхала своїм велосипедом дитина; потрібно відповісти, що цей чоловік міг би сказати дитині. Виявляється здатність до різного вираження однієї й тієї самої інформації з урахуванням специфічних рольових ознак. Два бали — висловлювання відповідає типу емоційного стану, 1 — відповідає змісту, але не відображає емоційного стану, 0 — не відповідає змісту і не відображає емоційного стану. - 11. Конструювання речень. Дитині пред'являють набір слів, з яких потрібно скласти речення, напр. «мати — працювати — сад» (10 наборів по 2–3 слова). Виявляється здатність логічно поєднувати різні поняття. Два бали — усі слова вжито семантично і синтаксично правильно, 1 — є незначні відхилення від правил, 0 — грубі відхилення від правил. - 12. Знаходження слів. Називають три слова з проханням додати відсутнє четверте, напр.: «лев — тигр — слон — ...» (14 наборів слів). Діагностується здатність розпізнавати аналогію в значеннях слів, з'ясовується, якою мірою дитина засвоїла інтенсіональні та екстенсіональні аспекти значень. Два бали — назване слово пов'язане з попередніми, ураховано всі істотні ознаки, 1 — задане семантичне поле порушено через неврахування однієї істотної ознаки; 0 — відповідь не відповідає семантичному полю. - 13. Відтворення оповідання. Відтворюється казка, прослухана після виконання 7-го субтесту. Два бали — цілком правильне відтворення, 1 — незначні смислові та граматичні відхилення, 0 — неправильне відтворення.

Після завершення тестування обчислюють загальну суму балів, яку зіставляють з нормативними даними. Автори повідомляють про високу валідність і надійність методики.

Проведено російськомовну адаптацію Гейдельберзького тесту мовленнєвого розвитку (Н. Б. Михайлова, 1990), отримані психометричні характеристики не виявляють принципових відмінностей між оригінальним і російськомовним варіантами тесту. Тест рекомендують застосовувати для діагностики мовленнєвого розвитку в дошкільних закладах і в перших класах середньої школи.