Блонський

Блонський Павло Петрович (1884–1941) — один із основоположників радянської психологічної науки. Освіту здобув у 2-й Київській класичній гімназії та Київському університеті. Від 1908 р. викладав психологію і педагогіку в гімназіях Москви. 1913 р. став приват-доцентом, згодом — професором Московського університету. Провадив науково-дослідну роботу в Інституті наукової педагогіки, Інституті національностей, Інституті політехнічної освіти, очолював Академію соціалістичного виховання. Останні десять років життя працював в Інституті психології, де керував лабораторією мислення. Дослідження П. П. Блонського присвячено вивченню процесів пам'яті, сприймання, волі, формуванню мислення, проблемам дитячої сексуальності, вихованню і навчанню дітей, психодіагностиці розвитку.

Основні праці: «Нарис наукової психології» (1921); «Педологія» (1925); «Педагогічне тестування» (1927); «Короткий спосіб вимірювання розумового розвитку дітей» (1929); «Пам'ять і мислення» (1935).