Вернон

Вернон Філіп Еварт (Vernon P. E.; 1905–1987) — англійський психолог; перші наукові праці присвятив оцінюванню музики. Зацікавився психологічними дослідженнями особистості й працював у США (1930–1931) з Гордоном Олпортом і Марком Меєм над вивченням цінностей. 1933 р. повертається до Лондона і працює психологом у Модслійській лікарні. Керівник відділу психології Університету Глазго (1938–1947). Під час Другої світової війни займається тестовим відбором і підготовкою військового персоналу. У цей період формуються його уявлення про структуру інтелекту, названу ієрархічною. У Лондонському університеті керує дослідженнями в галузі освітньої психології (1949–1967). У 1960-ті рр. проводить унікальне дослідження впливу чинників довкілля й культури на інтелект у різних етнічних і культурних групах. У віці 63 років Вернон емігрує до Канади і до 1978 р. обіймає посаду професора освітньої психології в Університеті Калгарі. Його головна праця — «Інтелект: спадковість і середовище» (1979). У полеміці між прихильниками генетичної детермінації інтелекту і тими, хто визнає вирішальний вплив середовища на його розвиток, дотримувався «золотої середини», вважаючи важливими дослідження обох напрямів. Основні праці: «The Structure of Human Abilities» (1950); «Personality Assessment: A Critical Survey» (1964).