Хворобливої поведінки опитувальник

Хворобливої поведінки опитувальник (Illness Behaviour Questionnaire) — опитувальник симптомів для оцінювання 7 аспектів ненормальної, хворобливої поведінки: іпохондрії, переконаності у своїй хворобі (disease conviction), тривоги психологічного чи соматичного ґенезу (psychological versus somatic concerns), пригніченості настрою (affective inhibition), афективного розладу (affective disturbance), емоційного відкидання (denial), дратівливості (irritability).

Розроблений Пілоускі і Спенсом (Pilowsky, Spence) 1983 р.

Опитувальник із 62 запитань було створено шляхом додавання нових запитань до ранішої 52-запитальної версії, після чого всі субшкали складаються щонайменше з 5 запитань (Pilowsky, 1993; Pilowsky, Spence, 1983). Обстежуваному потрібно відповісти «так» або «ні», напр.:

• Чи сильно ви хвилюєтеся з приводу вашого здоров'я?
• Якщо лікар скаже, що з вами все гаразд (що не знаходить у вас нічого поганого), чи повірите ви йому?
• Чи легко вам дати людям знати, коли ви сердиті на них?
• Чи важко вам розслабитися?

Pilowsky і Spence (1983) оцінювали надійність ретестову субшкал з інтервалом від 1 до 12 тижнів. Виявлено такі показники: 0,87 — для субшкали «іпохондрія»; 0,76 — для «переконаності у власній хворобі»; 0,76 — для «тривоги психологічного чи соматичного ґенезу»; 0,67 — для «пригніченості настрою»; 0,87 — для «афективного розладу»; 0,86 — для «емоційного відкидання»; 0,84 — для субшкали «дратівливість».

Вивчаючи валідність, Pilowsky і Spence (1983) просили чоловіка (або дружину) пацієнтів оцінити їх, а потім пропонували тим самим пацієнтам оцінити самих себе. Виявили значну кореляцію між оцінками подружжя та оцінками пацієнтів за всіма 7 субшкалами. Wilson-Barnett і Trimble (1985) показали, що нейротизм і депресія були пов'язані з нижчими балами за субшкалою емоційного відкидання і вищими балами за всіма іншими субшкалами. Pilowsky і Spence (1983) також виявили високу кореляцію між балами пацієнтів за субшкалою афективного розладу і їхніми ж показниками за двома різними вимірами депресії. Є й інші докази валідності опитувальника. Pilowsky (1992) і Pilowsky та Spence (1983) зібрали значні нормативні дані (див. Норми тестові), також відомі нормативи Pilowsky (1992), який обстежив понад 1500 пацієнтів.

Опитувальник насамперед рекомендується для обстеження тих пацієнтів, у яких є відмінності (суперечності) між розладом і поведінкою. На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.

Див. також: Вест Хейвен—Єльський багатовимірний опитувальник, Мак-Гілла болю опитувальник.