Приємних подій перелік

Приємних подій перелік (Pleasant Events Schedule) — опитувальник-анкета, призначений для оцінювання частоти та інтенсивності приємних, радісних для індивіда подій. Запропонований Мак-Філамі та Левінсоном (MacPhillamy and Lewinsohn) у 1982 р. Опитувальник ґрунтується на моделі депресії Левінсона, яка виходить з того, що основною причиною цього захворювання є дефіцит приємних подій. Складається з 320 завдань, які описують ту чи іншу активність індивіда, напр.:

• 4. Розмовляв про спорт.
• 37. Працював з машиною (автомобіль, мотоцикл, трактор тощо).
• 77. Розв'язував особисті проблеми.

Обстежуваний має, по-перше, вказати, наскільки часто траплялися ці події за останній місяць (керуючись тим, що «0» позначається тоді, коли цей вид активності не мав місця, «1» — мав місце іноді і «2» — мав місце часто, тобто 7 і більше разів за місяць). По-друге, після завершення оцінювання частоти кожної події ті з них, що мали місце, оцінюються за тим, наскільки вони були приємні (за 3-бальною шкалою). Потім бал за частотою множать на відповідний бал приємності події і отримують третій показник — досягнутої задоволеності. Дослідник має право використовувати показники, що його цікавлять, не вдаючись до всіх можливих підрахунків. Ба більше, на думку авторів, з переліку можуть бути вилучені деякі події, напр. ті, що стосуються протиправних дій або соціально несхвалюваної поведінки (усього згадується про 8 таких ситуацій). Допустиме також самостійне використання шкали пацієнтом для щоденного контролю.

Крім повного опитувальника (названого G-шкалою), автори пропонують близьку до опитувальників станів і настроїв MR-шкалу, 49 завдань якої входять до загального переліку.

Надійність по внутрішній узгодженості — від 0,96 до 0,98 для трьох показників загальної шкали. Даних про цей вид надійності для MR-шкали немає. Ретестова надійність дорівнює 0,71 для всіх складових повної шкали і 0,69 — для MR-шкали (інтервал — 1 місяць).

Є досить багато досліджень, що підтверджують валідність переліку. Так, відзначається кореляція між показниками переліку і депресією. У тому разі, коли перелік використовується як методика самоспостереження, його показники корелюють зі щоденними оцінками настрою. Є дані про кореляцію самооцінки з оцінками близьких обстежуваному людей.

Також установлено, що показники MR-шкали були значно нижчими для депресивних хворих, ніж для інших психічно хворих або здорових. Нормативні дані (див. Норми тестові) ґрунтуються на обстеженні 464 дорослих осіб, які не страждають на психічні захворювання. Статевих відмінностей не виявлено, але в осіб, старших за 55 років, відзначаються нижчі показники, ніж у молодих. На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.