Стратегії та атрибуції опитувальник

Стратегії та атрибуції опитувальник — опитувальник особистісний, запропонований Ярі-Еріком Нурмі, Катаріїною Салмела-Аро і Тар'єю Хаавісто (Jari-Erik Nurmi, Katariina Salmela-Aro, Tarja Haavisto) 1995 р.

Стратегії та атрибуції опитувальник ґрунтується на уявленні про те, що спосіб мислення і поведінки людини в певних ситуаціях впливає на успішність, з якою вона справляється з різними проблемами. Люди схильні приписувати одне одному і самим собі як причини тієї чи іншої поведінки, так іноді й деякі загальні зразки поведінки. Приписування здійснюється або на основі схожості поведінки сприйманої особи з якимось іншим зразком, наявним у досвіді суб'єкта, або на основі аналізу власних мотивів, передбачуваних в аналогічній ситуації. У будь-якому разі виникає система такого приписування — атрибуції. Опитувальник — результат поєднання наявних наукових поглядів на різні когнітивні та атрибутивні стратегії, які використовують люди в повсякденному житті.

Стратегії та атрибуції опитувальник складається з 60 тверджень (обстежуваний відповідає за 4-бальною шкалою від «цілком не згоден» до «цілком згоден»), що утворюють 10 шкал, які поділяються на дві групи. П'ять — для ситуації досягнення, решта — для ситуації афіліації.

Опитувальник адаптовано в Україні (В. М. Духневич, 2000) на російськомовній вибірці, що складалася з 436 осіб віком від 17 до 39 років (абітурієнти, студенти й офіцери збройних сил України). Вибірка переважно складалася з осіб чоловічої статі. Надійність по внутрішній узгодженості за шкалами коливається від 0,69 до 0,60. Для цієї вибірки розраховано нормативні дані (див. Норми тестові).

Сфера використання опитувальника досить широка, він може знайти своє застосування в клінічній практиці та психологічному консультуванні.