Опитувальники установок (атитюдів)
англ. attitude scales
Опитувальники установок (атитюдів) — група опитувальників, призначених для вимірювання відносного орієнтування індивіда в одновимірному континуумі установок. Опитувальники установок залежно від певних установок можуть бути представлені як опитувальники особистісні або віднесені до опитувальників-анкет (напр., вимірювання установки щодо інших людей або установки на зберігання грошей у банку). Початок розроблення опитувальників установок поклала праця Л. Терстоуна та Е. Чейва «Вимірювання установок», опублікована в 1929 р. (див. Терстоуна шкали, Лайкерта шкали). Більшість опитувальників установок розроблено за типом терстоунівських або лайкертівських.
Дані про надійність і валідність опитувальників установок дуже мізерні. У радянській психології опитувальники установок використовували переважно в соціально-психологічних і соціологічних дослідженнях (В. О. Ядов, 1972).
Сучасна редакція цієї статті
Що змінилося з 2007 року: нові версії методик, сучасні класифікації, актуальні дослідження й джерела. Відкривається після безкоштовної реєстрації на сайті ВПА.
Джерело: Словник-довідник з психодіагностики Л. Ф. Бурлачука (3-тє видання, 2007; переклад українською — ВПА)
Як цитувати
Бурлачук Л. Ф. Опитувальники установок (атитюдів) // Словник-довідник з психодіагностики [Електронний ресурс]. Київ : ВПА, 2026. URL: https://vpa.org.ua/dictionary/topic-ou (дата звернення: 22.10.2026).
У підручнику
- Глава 1. Історія психодіагностики — 1.3.1 Розвиток психодіагностики в період з 1901 р. до кінця 1920-х рр.