«Якість життя»

«Якість життя» — опитувальник-анкета для оцінювання якості життя (фізичне, психічне і соціальне благополуччя) хворих на серцево-судинні захворювання. Розроблений А. Г. Гладковим, В. П. Зайцевим, Д. М. Ароновим, М. Г. Шарфнадель у 1982 р.

Оцінюється ставлення хворого до таких змін у його житті (реальних або можливих): необхідності лікуватися; необхідності обмеження фізичних зусиль, розумової роботи, поїздок у громадському транспорті, уникання ситуацій, що спричиняють емоційне напруження; зміни взаємин хворого у зв'язку з його захворюванням із близькими, друзями і колегами, зменшення контактів з ними; необхідності змін у трудовій діяльності, зниження зарплати і посади; необхідності обмежень у сфері дозвілля, заняттях фізкультурою і спортом, веденні домашнього господарства, харчуванні, статевому житті, заборони на куріння.

Досліджуваному пропонують висловити своє ставлення до кожного із зазначених наслідків захворювання, обравши одну із запропонованих відповідей: 1) «дуже переживаю»; 2) «мені це неприємно»; 3) «ставлюся байдуже»; 4) «радий цьому». При аналізі відповідей кожній з них присвоюється певний бал: –2, –1, 0 і 1 відповідно. Сума цих балів дає змогу судити про показник якості життя. Ступінь зниження якості життя визначається кількістю чинників, що викликають у хворого негативне емоційне ставлення, а також його інтенсивністю.

Поточну валідність визначали методом контрастних груп. Отримано достовірні відмінності при обстеженні за допомогою «Якості життя» 17 інвалідів III і II груп і 77 хворих з відновленою працездатністю; при обстеженні 59 хворих на інфаркт міокарда, які займаються інтенсивними фізичними тренуваннями, і 35 хворих, які не беруть участі в тренуваннях; при обстеженні хворих на інфаркт міокарда і гіпертонічну хворобу. В останньому випадку було виявлено, що в цих групах хворих джерела неприємних переживань не збігаються (напр., до таких джерел відносять необхідність обмеження трудової діяльності 13,3 % хворих на гіпертонічну хворобу і 31,9 % хворих на інфаркт міокарда; достовірність відмінностей на рівні p < 0,05). Конструктну валідність досліджували на вибірці з 63 хворих на інфаркт міокарда із застосуванням «Якості життя» і MMPI (див. Міннесотський багатоаспектний особистісний опитувальник). Показано, що в 26 осіб із нижчими показниками «Якості життя» (–4 і менше) значення MMPI за 1, 2, 7, 8-ю шкалами достовірно вищі, ніж у хворих з відносно вищим показником якості життя. Стандартизацію методики проводили на 124 хворих, які перенесли інфаркт міокарда від 6 до 24 місяців тому, і 30 хворих на гіпертонічну хворобу IБ–IIА стадії (чоловіки, середній вік 48,2 року). «Якість життя» рекомендується використовувати при психологічних обстеженнях хворих із серцево-судинними захворюваннями.