«Два будинки» методика
англ. The Two-Houses Technique, 2 HT
«Два будинки» методика (The Two-Houses Technique, 2 HT) — проективна методика дослідження особистості. Призначена для дослідження сприймання дітьми своїх сімей. Запропонована І. Вандвік, П. Екбладом у 1994 р. Завдання досліджуваного під час роботи з методикою «Два будинки» — перелічити людей, які живуть із ним, і розмістити кожного члена сім'ї в одному з двох будинків, намальованих дослідником. Триває вивчення надійності й валідності методики. Автори повідомляють, що при порівнянні даних, отриманих на основі тесту та інтерв'ю, 30% обстежених, які забули помістити себе в один із будинків, мали нижчі показники психосоціального функціонування (за інтерв'ю).
На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.
Сучасна редакція цієї статті
Що змінилося з 2007 року: нові версії методик, сучасні класифікації, актуальні дослідження й джерела. Відкривається після безкоштовної реєстрації на сайті ВПА.
Прим. ред.: в оригінальному виданні (2007) ці відомості стосувалися країн СНД. У виданні ВПА згадки про СНД прибрано; там, де йдеться про Україну, формулювання уточнено.
Джерело: Словник-довідник з психодіагностики Л. Ф. Бурлачука (3-тє видання, 2007; переклад українською — ВПА)
Як цитувати
Бурлачук Л. Ф. «Два будинки» методика // Словник-довідник з психодіагностики [Електронний ресурс]. Київ : ВПА, 2026. URL: https://vpa.org.ua/dictionary/dva-budynky-metodyka (дата звернення: 22.10.2026).