Клінічного аналізу опитувальник
англ. Clinical Analysis Questionnaire, CAQ
Клінічного аналізу опитувальник (Clinical Analysis Questionnaire, CAQ) — особистісний опитувальник. Належить до групи факторних опитувальників. Спрямований на дослідження особистісних факторів як у клінічних умовах, так і у звичайній популяції підлітків і дорослих (від 16 років). Запропонований С. Кругом у 1980 р.
Опитувальник клінічного аналізу оцінює 2 набори змінних. До першого належать 16 факторів опитувальника Р. Кеттелла (див. опитувальник «Шістнадцять особистісних факторів»). До другого набору належать такі 12 клінічних факторів: - D7. Туга і замкненість; - Pp. Психопатична девіація; - As. Астенія; - D1. Іпохондрія; - D3. Тривожність; - D5. В'яла депресія; - D2. Суїцидальна депресія; - D4. Тривожна депресія; - D6. Почуття провини та образа; - Pa. Параноя; - Sc. Шизофренія; - Ps. Психологічна неадекватність.
Перша частина опитувальника містить 120 завдань, спрямованих на вимірювання відомих особистісних факторів Р. Кеттелла разом з 8 додатковими завданнями за фактором інтелекту (фактор B). Друга частина містить 144 завдання. За винятком шкали B, завдання являють собою твердження, що передбачають вибір однієї з трьох відповідей: «правильно», «не впевнений», «неправильно». Час обстеження — 2 год, однак для депресивних досліджуваних час для відповідей на запитання може бути подовжено. Є норми для чоловіків і жінок.
Найцікавішою в практичному і теоретичному сенсі є оригінальна друга частина опитувальника клінічного аналізу, оскільки в ній оцінюються 12 факторів особистісних відхилень, виокремлених свого часу Р. Кеттеллом (1973), які не знайшли реалізації в інших тестах. Ці фактори було отримано з трьох джерел: шляхом аналізу текстів з психіатрії з виокремленням описів різних варіантів аномальної поведінки, клінічного підтвердження виокремлених варіантів, факторного аналізу даних 16 PF і MMPI (див. Міннесотський багатоаспектний особистісний опитувальник).
Оцінювання факторів методики 16 PF в опитувальнику клінічного аналізу є не цілком адекватним, оскільки на кожен фактор припадає лише 8 завдань. З цієї причини шкали опитувальника клінічного аналізу є недостатньо надійними для індивідуального обстеження. Це частково визнає і розробник, який рекомендує в тих випадках, коли є така можливість, застосовувати опитувальник 16 PF замість першої частини опитувальника клінічного аналізу. Надійність другої частини опитувальника клінічного аналізу, на думку П. Клайна, достатня для індивідуальних клінічних обстежень. Докази валідності другої частини опитувальника непереконливі. У посібнику до опитувальника наведено дані обстеження невеликих за чисельністю клінічних груп. Є відомості про аналіз факторної валідності опитувальника клінічного аналізу, що підтверджують факторну структуру тесту.
На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.
Сучасна редакція цієї статті
Що змінилося з 2007 року: нові версії методик, сучасні класифікації, актуальні дослідження й джерела. Відкривається після безкоштовної реєстрації на сайті ВПА.
Прим. ред.: в оригінальному виданні (2007) ці відомості стосувалися країн СНД. У виданні ВПА згадки про СНД прибрано; там, де йдеться про Україну, формулювання уточнено.
Джерело: Словник-довідник з психодіагностики Л. Ф. Бурлачука (3-тє видання, 2007; переклад українською — ВПА)
Як цитувати
Бурлачук Л. Ф. Клінічного аналізу опитувальник // Словник-довідник з психодіагностики [Електронний ресурс]. Київ : ВПА, 2026. URL: https://vpa.org.ua/dictionary/klinichnoho-analizu-opytuvalnyk (дата звернення: 22.10.2026).