Кольорового позначення незадоволеності власним тілом тест
англ. The Color-A-Person Body Dissatisfaction Test, CAPT
Кольорового позначення незадоволеності власним тілом тест (The Color-A-Person Body Dissatisfaction Test, CAPT) — невербальна методика, призначена для оцінювання рівня задоволеності (незадоволеності) своїм тілом. Опублікована О. Вулей і С. Роллом 1991 р.
Стимульний матеріал тесту складається з двох зображень (фронтального і латерального) людського тіла, чоловічого і жіночого, на аркуші паперу розміром 27,9 × 43,2 см. Розмір малюнка жіночої фігури — 36,8 см, чоловічої — 41,9 см.
Досліджуваному пропонують п'ять олівців (блакитний, зелений, чорний, жовтий і червоний) і просять розфарбувати зображену фігуру відповідної статі. При цьому червоний колір використовують у тому разі, коли досліджуваного вкрай не задовольняє якась частина (частини) тіла. Пофарбовані цим кольором частини тіла оцінюють у 5 балів. Жовтий колір — частина тіла не задовольняє (4 бали), чорний — нейтральне ставлення (3 бали), зелений — задовольняє (2 бали), блакитний — дуже задовольняє (1 бал). За допомогою тесту визначають 3 показники незадоволеності тілом. Загальний: розраховують середнє значення для всіх 16 частин тіла. Також обчислюють два комбіновані показники (CAPT Score 1 і CAPT Score 2). Перший із них являє собою середнє арифметичне оцінок таких частин тіла: ділянка живота, верхня третина стегна, сідниці, нижня частина стегна. Другий охоплює решту частин тіла за винятком генітальної ділянки, тобто волосся, обличчя, стопи, гомілки, кисті рук, передпліччя, плече, плечовий пояс, груди (грудна клітка) і верхню частину живота.
За допомогою тесту кольорового позначення незадоволеності власним тілом визначають також показник дискримінативності, що дає змогу встановити ступінь диференційованості образу тіла. Враховують по-різному пофарбовані ділянки на фронтальному і латеральному зображеннях тіла. Середнє арифметичне цих двох оцінок — показник дискримінативності (ділянку тіла вважають дискримінованою, або виокремленою, у тому разі, коли її пофарбовано інакше, ніж усі прилеглі до неї ділянки).
Надійність ретестова (2- і 4-тижневий інтервал) на вибірці студентів — від 0,70 до 0,89. Коефіцієнт альфа на тій самій вибірці — від 0,70 до 0,80. Повідомляється про досить високу валідність тесту. Автори вказують на потенційні проективні можливості тесту (див. Проективні методики). На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.
Сучасна редакція цієї статті
Що змінилося з 2007 року: нові версії методик, сучасні класифікації, актуальні дослідження й джерела. Відкривається після безкоштовної реєстрації на сайті ВПА.
Прим. ред.: в оригінальному виданні (2007) ці відомості стосувалися країн СНД. У виданні ВПА згадки про СНД прибрано; там, де йдеться про Україну, формулювання уточнено.
Джерело: Словник-довідник з психодіагностики Л. Ф. Бурлачука (3-тє видання, 2007; переклад українською — ВПА)
Як цитувати
Бурлачук Л. Ф. Кольорового позначення незадоволеності власним тілом тест // Словник-довідник з психодіагностики [Електронний ресурс]. Київ : ВПА, 2026. URL: https://vpa.org.ua/dictionary/kolorovoho-poznachennia-nezadovolenosti-vlasnym-tilom-test (дата звернення: 22.10.2026).