Особистісної орієнтації опитувальник

Особистісної орієнтації опитувальник — особистісний опитувальник. Запропонований Е. Шостромом у 1963 р. і призначений для вимірювання ступеня самоактуалізації особистості.

Опитувальник складається зі 150 тверджень. Завдання обстежуваного — в кожному випадку вибрати з двох тверджень одне, яке найбільше йому підходить.

Опитувальник містить дві основні шкали особистісної орієнтації («Часу» і «Опори») і 10 підшкал. Оцінки за основними шкалами є відносними. Вони являють собою відношення «Часу» (відношення часової некомпетентності до часової компетентності) і відношення «Опори» (відношення опори на інших до опори на себе). На думку автора, відносні оцінки шкал «Часу» і «Опори» представляють дві головні сфери, суттєві для розвитку особистості на шляху до самоактуалізації. Відношення «Часу» самоактуалізованої особистості становить приблизно 1 : 8, несамоактуалізованої — 1 : 1. Відношення «Опори» самоактуалізованої особистості дорівнює 1 : 3, несамоактуалізованої — 1 : 1. У разі необхідності швидкої діагностики ступеня самоактуалізації особистості можна використовувати оцінки лише за двома основними шкалами.

Оцінки за кожною з 10 підшкал призначені для відображення різних аспектів, важливих з погляду процесу самоактуалізації. Твердження основних шкал «Часу» і «Опори» не перекриваються, а підшкали складаються з тверджень, що одночасно входять до інших шкал.

Нижче описано 2 основні шкали опитувальника особистісної орієнтації і 10 підшкал.

1. Відношення Часу [T(I) : T(C)] складається з 23 тверджень і визначає, наскільки людина живе в «теперішньому» на противагу «минулому» і «майбутньому». Компетентна в часі особистість — T(C) — живе головним чином у теперішньому, некомпетентна — T(I) — живе в минулому або майбутньому.

2. Відношення Опори (O : I) складається зі 127 тверджень і визначає, наскільки спосіб реагування індивіда характеризується орієнтацією на «інших» (O) або на себе (I). Спрямовані на себе, або внутрішньо орієнтовані, індивіди керуються головним чином власними принципами і мотивами, а спрямовані на інших більшою мірою залежать від оточення або зовнішніх сил.

Підшкали: 1. Цінність самоактуалізації (SAV) — вимірює, якою мірою людина поділяє цінності, характерні для самоактуалізованої особистості. 2. Шкала екзистенційності (Ex) — вимірює здатність людини ситуаційно реагувати без ригідної прихильності до принципів. 3. Шкала реактивної чутливості (Fr) — вимірює сензитивність або чуйність до почуттів і потреб інших людей. 4. Шкала спонтанності (S) — вимірює, наскільки вільно особистість може спонтанно реагувати або бути собою. 5. Шкала самоповаги (Sr) — вимірює здатність людини стверджувати себе завдяки власній силі та значущості. 6. Шкала прийняття себе (Sa) — вимірює здатність стверджувати або приймати себе, попри свої слабкості та недоліки. 7. Шкала природи людини (Nc) — вимірює ступінь конструктивності поглядів на природу людини, природу мужності та жіночності. 8. Шкала синергії (Sy) — вимірює здатність людини бути цілісною, подолати дихотомію. 9. Шкала прийняття агресії (A) — вимірює здатність людини приймати чиюсь природну агресивність як протилежність запереченню і придушенню агресії. 10. Шкала здатності до близьких контактів (C) — вимірює здатність людини формувати близькі взаємини з іншими людьми, не обтяжуючи себе очікуваннями та зобов'язаннями.

Обробку результатів проводять вручну або за допомогою комп'ютера. Відповідь, що збігається з ключем, оцінюється в 1 бал. Отримані за кожною шкалою бали підсумовують і заносять у спеціальний бланк. Завершується обстеження побудовою індивідуального профілю, для чого сирі бали за допомогою таблиці переводять у стандартні T-бали (див. Оцінки шкальні) із середнім значенням 50 і стандартним відхиленням 10. Оцінки вище 50, але нижче 60 T-балів найхарактерніші для самоактуалізованої особистості.

Вихідним пунктом досліджень Е. Шострома була концепція самоактуалізованої особистості, найповніше розвинена в працях А. Маслоу (1954, 1962). Необхідність створення опитувальника особистісної орієнтації була продиктована потребою багатьох консультантів і терапевтів у всебічному вимірюванні цінностей і деяких особливостей поведінки людини, що мають найбільше значення для розвитку самоактуалізації. Тест є валідним і надійним інструментом. Існує російськомовний адаптований варіант методики. Стандартизацію проводили на студентах вишу (О. О. Рукавишников, 1991). Повідомляється про високі показники його валідності та надійності.

Опитувальник може використовуватися в клініці та консультативних службах.