Психологія диференційна
англ. differential psychology
Психологія диференційна — напрям психологічних досліджень, що «займається вивченням поведінки і властивостей особистості, які мають значний розкид» (П. Хофштеттер, 1971). Поняття диференційної психології введено В. Штерном 1900 р.
Оскільки предметні галузі диференційної психології та психологічної діагностики збігаються, немає потреби у виокремленні власне диференційно-психологічних досліджень. Робилися спроби відокремити диференційну психологію від психологічного тестування. При цьому вказувалося на орієнтацію диференційної психології на пізнання, проникнення в сутність, природу індивідуальних відмінностей, а за психологічним тестуванням залишали винятково їх вимірювання. Така позиція веде до розриву між теорією і практикою вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особистості.
Сучасна редакція цієї статті
Що змінилося з 2007 року: нові версії методик, сучасні класифікації, актуальні дослідження й джерела. Відкривається після безкоштовної реєстрації на сайті ВПА.
Джерело: Словник-довідник з психодіагностики Л. Ф. Бурлачука (3-тє видання, 2007; переклад українською — ВПА)
Як цитувати
Бурлачук Л. Ф. Психологія диференційна // Словник-довідник з психодіагностики [Електронний ресурс]. Київ : ВПА, 2026. URL: https://vpa.org.ua/dictionary/psykholohiia-dyferentsiina (дата звернення: 22.10.2026).
У підручнику
- Глава 1. Історія психодіагностики — 1.5 Психодіагностика в дореволюційній Росії та в СРСР
- Глава 2. Психодіагностика як наука — 2.3.1 Психодіагностика та диференціальна психологія