Роттера інтернальності-екстернальності локусу контролю шкала

Роттера інтернальності-екстернальності локусу контролю шкала (Rotter's Internal-External Locus of Control Scale, I-E scale) — опитувальник особистісний. Призначена для вимірювання інтернальності-екстернальності локусу контролю, запропонована Дж. Роттером 1966 р. Основна ідея Роттера (1954) полягає у визнанні слушності думки про зв'язок між поведінкою та її наслідками у вигляді заохочень або покарань. Точніше формулювання цієї ідеї виражається в протиставленні інтернального й екстернального контролю підкріплення. Напр., якщо людина сприймає підкріплення (негативні й позитивні) як результат власної поведінки, вона є інтерналом. Натомість екстерналом буде той, хто сприймає підкріплення як наслідок випадку, долі тощо. Поняття інтернальності-екстернальності спочатку формулювалося в теорії соціального научіння і входило в систему таких понять, як «очікування», «порівняльна цінність підкріплень» і «психологічна ситуація». Отже, інтернальність — екстернальність є узагальненим очікуванням щодо того, як найкраще категоризувати ситуації, в яких необхідне розв'язання тієї чи іншої проблеми. Тим самим розкривається зв'язок між поведінкою і подальшою винагородою або покаранням. Роттер (1975, 1989) у своїх працях обстоював одновимірність локусу контролю, інші дослідники прагнули довести, наприклад, його двовимірність або багатовимірність, що не могло не позначитися на конструюванні тестів (див.: Інтернальності, впливу інших і змін шкали, Професії локусу контролю шкала). З роками, в міру накопичення емпіричного матеріалу, за допомогою факторного аналізу було доведено, що шкала Роттера не є одновимірною (Coombs, Schroeder, 1988; Smith, Trompenaars, Dugan, 1995 та ін.).

Шкалу розроблено на основі двох попередніх, створених Фаресом (1955) і Джеймсом (1957); вона містить 23 твердження, при цьому кожне з них має два варіанти відповіді, які відповідно описують інтернальний або екстернальний локус контролю. Шість завдань покликані приховувати мету дослідження для зниження впливу установки на соціально бажану відповідь (див. Установки на відповідь). Вивчення надійності за внутрішньою узгодженістю дало змогу встановити, що вона дорівнює 0,70. Надійність ретестова — 0,72 і 0,55 (інтервал — 1 місяць і 2 місяці). Загальної точки зору на валідність шкали немає, попри популярність і 60-річний досвід застосування. Більшість дослідників сходиться на думці, що шкала є змішаною, відображаючи різні рівні локусу контролю.

У пострадянських країнах шкала Роттера добре відома, на її основі розроблено Рівня суб'єктивного контролю опитувальник.

Див. також: Праці локусу контролю шкала.