Таутофон

Таутофон — проективна методика дослідження особистості. Запропонована Д. Шаковим і С. Розенцвейгом 1940 р. на основі т. зв. «вербального суматора», створеного Б. Скіннером (1936) для перевірки його гіпотези про розвиток звуків мовлення.

Обстежуваному повідомляють, що він має прослухати запис чоловічого голосу, однак цей запис нечіткий, нерозбірливий, а тому треба бути дуже уважним. Потрібно розібрати, про що «говорить» записаний на плівку голос (насправді запис сенсу не має, а являє собою повторення певних груп голосних звуків).

Розроблено систему оцінювання отриманих результатів, що враховує ступінь складності структури відповідей, елементи підпорядкованості відповіді стимульному звуку, її особистісні елементи та деякі інші особливості. На цій підставі роблять висновки про навіюваність, контактність, суб'єктивність, ставлення до себе та інших людей. Дані про валідність і надійність таутофона відсутні.

Існують різні модифікації таутофона. Найвідомішою є слухової аперцепції тест.

На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.