Тест особистісних акцентуацій (ЛА)

Тест особистісних акцентуацій (ЛА) — опитувальник особистісний. Модифікований варіант патохарактерологічного діагностичного опитувальника, призначений для діагностики типів акцентуації особистості. Запропонований В. П. Дворщенком 1999 р.

Складається з 195 тверджень. Використовується наскрізна нумерація тверджень без поділу на теми. Особливістю опитувальника порівняно з варіантом, запропонованим А. Є. Личком, є також те, що його автор відмовляється від ранжування тверджень. Утримуючи в пам'яті зміст лише одного твердження, обстежуваний має оцінити, якою мірою воно йому підходить або не підходить, користуючись 7-бальною шкалою: від −3 («Зовсім не підходить») до +3 («Цілком підходить»). При обробці враховуються лише відповіді з цифрою «3». Методика дає змогу діагностувати:

1. Ставлення до обстеження:

• схильність до дисимуляції (Д);
• ступінь відвертості (О).

2. Специфічні типи акцентуацій характеру та їх поєднання:

• гіпертимний (Г);
• циклоїдний (Ц);
• лабільний (Л);
• астено-невротичний (А);
• сенситивний (С);
• психастенічний (П);
• шизоїдний (Ш);
• епілептоїдний (Э);
• істероїдний (И);
• нестійкий (Н).

Також можлива діагностика низки особистісних особливостей, таких як ступінь конформності, схильність до депресії, маскулінність — фемінність та ін.

У посібнику, виданому 2002 р., відомості про надійність не містяться. Валідність визначалася шляхом зіставлення результатів тестування з клінічними даними обстежених. Результати, отримані при обстеженні 110 пацієнтів (від 14 до 23 років) психіатричної клініки, свідчать про досить високу валідність методики.

Рекомендується для обстеження осіб віком 14–20 років і, згідно з автором, може бути використана в медичній, юридичній і педагогічній психології, психіатрії.