Тести швидкості

Тести швидкості (англ. speed tests) — тип психодіагностичних методик, у яких основним показником продуктивності роботи досліджуваних є час виконання (обсяг) тестових задач.

Типові тести швидкості зазвичай містять велику кількість однорідних завдань (пунктів). Обсяг матеріалу добирають так, щоб за відведений (сталий для всіх досліджуваних) час жоден з обстежуваних не встигав упоратися з усіма задачами. Тоді показником продуктивності буде кількість правильно виконаних завдань. Як типовий приклад тестів швидкості можна навести коректурну пробу. Показником результативності виконання тестів швидкості може бути і пряме вимірювання часу виконання завдання (напр., таблиці Шульте).

Для тестів швидкості, що складаються з великої кількості простих завдань, є особливі процедури визначення надійності (див. Надійність частин тесту), внутрішньої узгодженості та дискримінативності завдань тесту. Трудність завдань у тестах швидкості зазвичай невисока і приблизно однакова.

Більшість психометричних тестів інтелекту, загальних і спеціальних тестів досягнень є тестами швидкості. Низку тестових методик можна застосовувати і як тести швидкості, і як альтернативний вид — тести результативності (див. Равена прогресивні матриці).

Обмеження часу виконання не є абсолютним критерієм зарахування певної методики до групи тестів швидкості. Так, під час складання розповідей у тесті тематичної апперцепції тривалість роботи досліджуваного регламентовано з метою скорочення часу обстеження, інтенсифікації роботи досліджуваного. Водночас під час оцінювання та інтерпретації результатів обстеження часовий показник малоістотний.