Бендер візуально-моторний гештальт-тест

Бендер візуально-моторний гештальт-тест (Bender Visual Motor Gestalt Test) — методика дослідження зорово-моторної координації. Розроблений Л. Бендер 1938 р. Стимульний матеріал Бендер візуально-моторного гештальт-тесту складається з 9 стандартних карток із зображеними на них геометричними фігурами, які пред'являються обстежуваному в певній послідовності (рис. 5).

Зображення відібрано із серії фігур, запропонованих одним із засновників школи гештальт-психології М. Вертгеймером. Обстежуваному пропонують відтворити кожне зображення за наявним перед ним зразком і з пам'яті. Бендер візуально-моторний гештальт-тест використовують переважно для виявлення ознак органічних уражень головного мозку, рідше — для визначення рівня інтелектуального розвитку. Це можливо тому, що графічні рухи характеризуються найвищим ступенем регуляції. Порушення механізмів просторового аналізу і синтезу насамперед відбиваються на графічних рухах (див. Міра-і-Лопеца міокінетичний психодіагноз). У зарубіжних дослідженнях показано високу надійність і валідність тесту.

*Рис. 5. Бендер візуально-моторний гештальт-тест (завдання 1–8).*

Бендер візуально-моторний гештальт-тест застосовується також як проективна методика дослідження особистості. При цьому виходять з того, що стиль виконання обстежуваними малюнків дає змогу розкрити особливості їхньої особистості. Напр., зіткнення намальованих фігур указує на дезорганізацію, жирні лінії є, як правило, індикатором агресивності, ворожості тощо. Валідність і надійність тесту за такого підходу до аналізу отриманої продукції не доведено.

1989 р. опубліковано (Brannigan & Brunner) модифіковану версію тесту для дошкільників і молодших школярів (The Modified Version of the Bender-Gestalt Test for Preschool & Primary School Children). Використовуються лише картки A, 1, 2, 4, 6 і 8. Модифіковану версію було стандартизовано на вибірці з 994 дітей віком від 6 років 6 міс. до 8 років 5 міс. Критики зазначають відсутність досить повних даних про надійність і валідність тесту, суб'єктивність інтерпретації, обмеженість нормативних даних. Останню рестандартизацію тесту було проведено у 2001–2002 рр. спільно з рестандартизацією п'ятої редакції Стенфорд-Біне інтелекту шкали.

На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.