Інтерв'ю монологічне

Інтерв'ю монологічне — проективна методика дослідження особистості. Вивчає ставлення особистості до оточення і до самої себе. Монологічне інтерв'ю запропонував Н. І. Сарджвеладзе в 1984 р. Основний принцип монологічного інтерв'ю полягає в тому, що досліджуваний виступає не як респондент (як, напр., при відповідях на запитання особистісного опитувальника або анкети), а як суб'єкт дослідницької активності, який сам формулює запитання з метою пізнання або самопізнання. Досліджуваний ніби бере інтерв'ю в іншої (уявної) людини. Методика монологічного інтерв'ю ґрунтується на пред'явленні будь-якого матеріалу (запитальника, малюнків, тесту тощо).

Досліджуваному пред'являють інструкцію, що спонукає його формулювати запитання особам, яких визначає дослідник, а також самому відповісти на ці запитання, граючи роль того, кому вони адресовані.

Особливості підходу можуть бути реалізовані в різних конкретних методиках монологічного інтерв'ю. Н. І. Сарджвеладзе використовував монологічне інтерв'ю для вивчення форм репрезентації образів батька, матері, осіб протилежної статі, а також зв'язку цих образів зі ставленням особистості до самої себе. Досліджуваному пропонують поставити три запитання «жінці-матері», які дали б максимум інформації про її життя, думки, особистісні особливості тощо. Досліджуваний вільний у виборі образу своєї матері або іншої жінки. Для вивчення особливостей репрезентації інших образів, включених до програми дослідження, процедура повторюється. Передбачається багатобічний аналіз текстів, отриманих у результаті монологічного інтерв'ю, за трьома основними напрямами: 1) мікроструктурний аналіз змісту тексту, тобто складання словника і виокремлення основних семантичних одиниць; 2) макроструктурний аналіз змісту тексту, вичленування основних смислових вузлів з урахуванням їхніх ієрархічних співвідношень; 3) психолінгвістичний і структурно-лінгвістичний аналізи текстів.

У ході аналізу результатів монологічного інтерв'ю можуть бути використані спеціальні методи латентного аналізу (див. Контент-аналіз, Семантичний диференціал). Методика монологічного інтерв'ю моделює внутрішню «аудиторію особистості»; за умови її модифікації її можна застосовувати для вивчення різних типів міжособистісних стосунків (напр., керівник — підлеглий, учитель — учень, чоловік — дружина тощо). Монологічне інтерв'ю допускає як індивідуальне, так і групове обстеження. На думку автора, методика може виявитися корисною при діагностиці ціннісних орієнтацій, когнітивної складності та активності суб'єкта.