Мозаїки тест

Мозаїки тест (Mosaic Test) — проективна методика дослідження особистості. Запропонована М. Ловенфельд 1929 р.

Обстежуваному пропонують 465 дерев'яних або пластикових дрібних предметів різної форми (квадрати, ромби, трикутники) і різного забарвлення (чорні, білі, червоні, сині, зелені та жовті). З цих деталей треба скласти довільний візерунок-малюнок. Час не обмежений. Найдетальніше розроблена схема оцінювання результатів, отриманих за допомогою тесту мозаїки, належить Б. Даймонду і Г. Шмалі (1944). Автори виходять з положення, що нездатність обстежуваного створити чітку форму, яку ясно розпізнаватимуть, у тесті мозаїки корелює зі значними особистісними відхиленнями. Виокремлено 5 типів складання мозаїки:

1. «Мозаїка нормальна» — гештальт (образ), що легко розпізнається, створений поєднанням форми та кольору запропонованих деталей. 2. «Мозаїка з незначно вираженими дефектами» — окремі елементи мозаїки нечіткі, впізнаються насилу, є помилки у використанні кольору, характерний ряд взаємно не пов'язаних малюнків-візерунків, немає завершеного малюнка. 3. «Мозаїка з помірно вираженими дефектами» — виявляються лише спроби створення форми, ігнорується колір, а якщо колір ураховується, то форма незадовільна. 4. «Мозаїка з вираженими дефектами» — не розпізнається форма малюнка-візерунка, є виражені відхилення від «мозаїки нормальної». 5. «Мозаїка некласифікована» — повна нездатність створити малюнок-візерунок, хаотичне розташування предметів.

У зарубіжних дослідженнях зазначається можливість диференціації клінічних груп за допомогою тесту мозаїки, причому тест найчутливіший щодо осіб з органічними ураженнями головного мозку, що дає змогу рекомендувати його як одну з нейропсихологічних методик. Валідність тесту мозаїки як проективної методики дослідження особистості не доведена. На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.