Валідність емпірична
англ. empirical validity
Валідність емпірична — сукупність характеристик валідності тесту, отриманих порівняльним статистичним способом оцінювання. Стосується головним чином ділянки валідності критеріальної та двох її видів: валідності поточної і валідності прогностичної.
Якщо при визначенні валідності змістовної оцінювання тесту проводять за допомогою різних якісних процедур отримання інформації описовими методами з використанням експертних оцінок та інших джерел інформації (для винесення судження про відповідність завдань тесту змістові предмета вимірювання), то валідність емпіричну вимірюють завжди за допомогою статистичного корелювання. Проводять кореляційний аналіз зв'язку двох рядів значень — оцінок тесту і показників за зовнішнім параметром досліджуваної властивості (або результатів іншого тесту, валідність якого відома) (див. Валідизації критерій). Конкретні процедури визначення валідності емпіричної пов'язані з комплексом коефіцієнтів валідності.
Сучасна редакція цієї статті
Що змінилося з 2007 року: нові версії методик, сучасні класифікації, актуальні дослідження й джерела. Відкривається після безкоштовної реєстрації на сайті ВПА.
Джерело: Словник-довідник з психодіагностики Л. Ф. Бурлачука (3-тє видання, 2007; переклад українською — ВПА)
Як цитувати
Бурлачук Л. Ф. Валідність емпірична // Словник-довідник з психодіагностики [Електронний ресурс]. Київ : ВПА, 2026. URL: https://vpa.org.ua/dictionary/topic-vempir (дата звернення: 22.10.2026).