Валідність критеріальна

Валідність критеріальна — комплекс характеристик, що охоплює валідність поточну та прогностичну методики й відображає відповідність діагнозу і прогнозу певному колу критеріїв вимірюваного явища.

Як критерій валідизації виступають незалежні від результатів тесту та безпосередні міри досліджуваної якості, як-от рівень досягнень у певній діяльності, ступінь розвитку здібності, вираженість певної властивості особистості тощо. Так, валідність критеріальну особистісного опитувальника для вимірювання соціальної інтроверсії можна визначити на підставі зіставлення результатів тесту з експертними оцінками осіб, які добре знають обстежуваного, з результатами спостереження за виявами цієї особливості в його поведінці, з об'єктивними відомостями про коло його спілкування. Під час валідизації тестів досягнень результат вимірювання порівнюють з думкою педагогів про знання обстежуваного в певній галузі, з академічними оцінками, контрольними перевірками тощо. У разі валідизації профорієнтаційних тестів і методик тестові оцінки порівнюють як з експертними оцінками колег і керівників, так і з об'єктивними показниками досягнень у професійній сфері. Валідність критеріальна охоплює як комплекс зв'язків з поточним станом досліджуваного явища, так і ймовірність та обґрунтованість прогнозу щодо його стану в майбутньому.

Тут у межах валідності критеріальної розрізняють валідності поточну (діагностичну, конкурентну) і прогностичну. У разі характеристики поточної валідності критеріальної вивчення кореляції результатів тесту з незалежними критеріями проводять паралельно з вимірюванням. Отже, показники поточної валідності критеріальної вказують на ступінь репрезентації характеристик досліджуваного психічного явища в результаті тесту.

Прогностична валідність критеріальна може відображати як відповідність прогнозу, зробленого на підставі цього тесту, реальному станові вимірюваної якості через певний час, так і часовий інтервал, у якому результат тесту є валідним. Валідизацію за певним критерієм ефективно здійснюють методом контрастних груп. При цьому, як правило, використовують складний критерій, у якому відображено комплексний вплив різних чинників. Напр., при характеристиці валідності критеріальної тесту інтелекту показники розумово відсталих дітей можна зіставити з показниками нормальних школярів того самого віку. Безліч чинників, що зумовили влаштування дитини до спеціального закладу для дітей з глибокою розумовою відсталістю, становитимуть критерій валідизації. Аналогічно валідність критеріальну особистісного опитувальника, призначеного для виявлення «рівня невротизації», визначають на основі порівняння його результатів у пацієнтів, які страждають на неврози, і практично здорових людей. Такий критерій через його узагальненість та інтегративність наближає валідність критеріальну до ділянки валідності конструктної. Ефективнішим з погляду практичної спрямованості тесту (тобто його адекватності як засобу діагнозу і прогнозу реальної діяльності) є співвіднесення результатів з критеріальними мірами певних істотних елементів досліджуваної діяльності або здібності. Так, напр., тест для визначення професійних здібностей конторського службовця може містити аналіз грамотності письма, лічильних здібностей, комбінаторного мислення, навичок ділового спілкування тощо. Валідність такого складного за складом тесту, що містить різні групи завдань, можна визначати, як показано вище, критерієм «успішності трудової діяльності», проте точнішим і правильнішим буде співвіднесення з її елементами, переліченими вище, окремо. Інформацію про поточну чи прогностичну валідність за таким елементним критерієм називають синтетичною валідністю. Процес валідизації в цьому разі складається з детального аналізу тестованої діяльності для виявлення її істотних складових елементів; визначення питомої ваги елементів у складі складної діяльності; визначення зв'язку з критеріями за кожним з виокремлених елементів діяльності; визначення валідності тесту шляхом «синтезу ваг» окремих елементів у реальній діяльності та в тесті (див. Валідності коефіцієнти).

Валідизацію тесту можна здійснювати на основі критерію, що відображає подію або стан якості в минулому (ретроспективна валідизація). Відомості такого роду, як правило, є додатковими і їх застосовують у випадках, коли неможливо валідизувати тест за поточним або перспективним критерієм. Одним з видів валідності критеріальної є валідність інкрементна.