Валідність по віковій диференціації

Валідність по віковій диференціації — один з компонентів валідності конструктної, пов'язаний з віковою динамікою змін досліджуваної якості. Характеристика валідності за конструктом тут полягає у визначенні відповідності результатів тесту теоретично очікуваним і практично спостережуваним віковим змінам цього конструкту або властивості.

Найбільше значення валідність по віковій диференціації має для характеристики валідності тестів, спрямованих на вимірювання психологічних властивостей, функцій, що відрізняються відносно швидкою зміною під впливом індивідуального досвіду, вираженою ієрархічністю ступенів розвитку (обізнаність, навички, інтелектуальні операції та ін.). Тому валідність по віковій диференціації є головним оцінним критерієм під час валідизації тестів інтелекту, особливо призначених для дітей. Тут закономірне підвищення результатів виконання завдань тесту в кожній наступній віковій групі є основним психометричним принципом діагностики рівня розвитку, базою для побудови психометричної шкали. Простежується зв'язок валідності по віковій диференціації з валідністю поточною завдяки точнішій диференціації вікових етапів розвитку досліджуваних властивостей. Велике значення валідність по віковій диференціації має і для характеристики валідності тестів здібностей, досягнень, рівня освіти, навичок, умінь.

Високі показники за цим критерієм потрібні також для методик, які застосовують у клініці з метою підвищення точності диференційованої діагностики змін вікового і патологічного характеру, психодіагностичного обстеження осіб похилого і старечого віку.

У низці випадків валідність по віковій диференціації виявляє зв'язок з валідністю прогностичною методик. Наявність високих показників за цим критерієм означає стабільну зміну досліджуваних властивостей у великій статистичній вибірці при переході від однієї вікової групи до іншої, підвищує точність індивідуального прогнозу.

Критерій валідності по віковій диференціації зазвичай не знаходить широкого застосування під час валідизації методик, призначених для психологічної діагностики функцій, властивостей, які не виявляють чіткої та однозначної тенденції до вікових змін. До їх числа, зокрема, належать методики діагностики особистості. Однією з конкретних форм вираження показників валідності по віковій диференціації є статистичний аналіз достовірності відмінностей між результатами тесту в досліджуваних різного віку. Точнішим, проте й трудомісткішим і тривалішим методом визначення валідності по віковій диференціації є лонгітюдне дослідження.