«Чужі малюнки»

«Чужі малюнки» — проективна методика дослідження особистості (див. Проективні методики). Розроблена Г. Є. Романовою, опублікована 1993 р. Призначена для обстеження осіб віком від 5 до 80 років.

Стимульний матеріал методики «Чужі малюнки» — чорно-білі фотокопії (18 × 24) непрофесійно виконаних малюнків (рис. 87), які пропонують досліджуваному під виглядом «сімейного альбому», зібраного певною особою протягом усього її життя.

Малюнки дібрано з опорою на вікові особливості т. зв. наївного малюнка на базі оригінальної ізопродукції за результатами пілотажного дослідження із залученням експертних оцінок за такими критеріями:

• ймовірний проективний потенціал зображення;
• впізнаваність як реальної ізопродукції, що відповідає приписуваному вікові;
• ймовірність тематичної відповідності зображення значущим переживанням відповідного віку;
• частота приписування цього зображення разом з іншими одному й тому самому авторові;
• загальна композиція стимульного ряду.

Усього пропонують 7 малюнків і 2 монохромно пофарбовані аркуші, що не мають зображень («білий» і «чорний»).

Зміст малюнків, вік «виконавця» і діагностична спрямованість:

1. Дві «головоногі істоти». 2,5 року. «Перші спогади».

2. Малюнок сім'ї. 5 років. «Дитинство», «свято», «стосунки з батьками», «стосунки з однолітками».

3. Побутова сцена, фігури дітей, дорослих. 7 років. «Школа», «стосунки з авторитетом», «стосунки з однолітками».

4. Портрет підлітка з поголеною головою. 14 років. «Дозрівання», «зовнішність», «пізнання внутрішнього світу», «значущі стосунки».

5. Жіночий портрет (подібний до графіки Пікассо або Матісса). 16 років. «Дорослішання», «зовнішність», «пізнання внутрішнього світу», «значущі стосунки».

6. Два профілі, начерк. 22 роки. «Значущі стосунки», «стосунки статей», «шлюб», «конфлікт», «сумнів», «пізнання внутрішнього світу».

7-б. Білий. Уявний малюнок. Вік і будь-які подробиці про автора — на розсуд обстежуваного.

7-ч. Чорний. Аналогічно 7-б. Малюнки 7-б і 7-ч посідають онтогенетичну нішу дорослої людини.

8. Надгробок, начерк. 75 років. «Підсумок життєвого шляху», «втрата близьких», «страх смерті», «містика й окультизм».

Досліджуваний має реконструювати передбачувану ситуацію створення малюнка від імені анонімного «автора» і скласти розповідь за картиною у вигляді біографічної ремарки усно або письмово. Можлива варіація процедури обстеження залежно від його цілей. У структурі процедури обстеження за допомогою методики «Чужі малюнки» виокремлюють змістово-діагностичний блок (блок інтерпретації) і поведінковий блок. Останній охоплює різні форми реагування на ситуації, що виникають під час обстеження, які з'являються спонтанно й підтримуються експериментатором. Передбачено спеціальні варіанти процедури із залученням додаткових методичних засобів. До них належать: «Автор» — поглиблене опрацювання образу «автора» малюнків як самостійна проективна процедура, напр. опис особистості автора за допомогою стандартних особистісних опитувальників; «Настрій» — уточнення конотативного значення для обстежуваного експериментальної ситуації та окремих її параметрів, напр. опис настрою «автора» за допомогою тесту Люшера; «Мої малюнки» — пряма інструкція уявити себе автором малюнків, розповісти про малюнки як про свої, реконструювати ситуації, у яких вони могли бути створені; «Пасьянс» — побудова умовної моделі людського життя (напр. життя «автора») за допомогою зменшених (7 × 10 см) копій стимульного матеріалу, які досліджуваний розкладає в довільних комбінаціях з подальшою розповіддю-коментарем.

«Чужі малюнки» створювали за подобою відомих проективних технік (див. Гудінаф «Намалюй людину» тест, Неіснуюча тварина, Тематичної апперцепції тест). На думку авторки тесту, фантазування на теми з життя анонімного автора малюнків, а також «невмілість», нечіткість графіки наївного малюнка актуалізують реакції ставлення, оцінні судження. Це сприяє виникненню ефекту психологічної захищеності в обстежуваного і робить його поведінку спонтаннішою, а діагностичну процедуру — відкритою для діалогової взаємодії. При розробленні інтерпретаційних схем рекомендується вибудовувати кілька ліній аналізу, що мають автономну діагностичну цінність: близькість розповіді до власного досвіду, власних переживань досліджуваного; адекватність сюжету умовно приписаному вікові «автора» картинки; відповідність дійових персонажів зображеним на малюнку; ступінь їхнього дійсного перетину; ступінь реальності взаємодії в єдиному життєвому просторі; наступність у розвитку сюжетів і персонажів від картинки до картинки тощо.

Допускається групове обстеження за допомогою слайдів. За допомогою методики «Чужі малюнки» обстежено 254 особи (студенти, представники різних професій, пацієнти психіатричних клінік) віком від 5 до 80 років. Зазначається відсутність будь-яких серйозних обмежень у застосуванні та легкість ідентифікації малюнків як «своїх». Процедура обстеження провокує емоційну залученість обстежуваних, виникнення катартичного ефекту. Авторка вважає, що «Чужі малюнки» дають змогу окреслити коло значущих переживань особистості, скласти уявлення про особливості мотиваційно-потребової сфери, психологічний вік і стать обстежуваного, виявити ймовірні зони конфлікту й психологічного комфорту. Дані про валідність і надійність не повідомляються. «Чужі малюнки» рекомендовано до застосування в клінічній і консультативній практиці.