Дитячого опису поведінки батьків опитувальник

Дитячого опису поведінки батьків опитувальник (Children's Report of Parental Behavior Inventory, CRPBI) — опитувальник особистісний, спрямований на вивчення установок, поведінки і методів виховного впливу батьків з погляду їхніх дітей. Розроблений Е. С. Шефером у 1965 р. Початковий варіант складався з 20 шкал по 10 запитань у кожній. У наступній редакції кількість шкал скорочено до 18 за загального обсягу 192 запитання. Діагностовані параметри описуються трьома факторами: прийняття — неприйняття батьків, психологічний контроль — психологічна автономія, суворий виховний підхід — ліберальний виховний підхід.

За кордоном опитувальник дитячого опису поведінки батьків часто використовують у модифікації С. Шлудерман і Е. Шлудермана, які скоротили кількість запитань до 108 за рахунок виділення найцінніших у діагностичному плані. Досліджувані фактори в модифікованому варіанті кваліфікуються так: позитивне ставлення — ворожість, директивність — автономія, послідовність — непослідовність виховних впливів. Відомий також запропонований на цій основі варіант З. Матейчека і П. Ржичана (1983). Завдяки аналізу гомогенності (див. Внутрішня узгодженість) запитань щодо виділених факторів з'явилася можливість розробити компактнішу версію, що має високу надійність і дістала назву «Опитувальник батьківської поведінки та установок для молоді» (МОЛОР — скорочене «молодь — батьки»).

МОЛОР складається з 50 висловлювань, що стосуються поведінки батьків; відповіді мають 3 градації («так», «частково», «ні») з кількісними оцінками 2, 1, 0 відповідно. Методика містить 4 тестові зошити, які різняться залежно від суб'єкта та об'єкта оцінювання: оцінювання батька донькою, оцінювання батька сином, оцінювання матері донькою, оцінювання матері сином. Оцінки первинні переводяться в похідний показник, який є стандартною оцінкою (від 1 до 5 балів). Ці оцінки є подвоєними стенами (див. Оцінки шкальні). Стандартна оцінка 1 відповідає стенам 1–2, оцінка 2 відповідає стенам 3–4 і т. д. Опитувальник призначений для обстеження осіб віком 13–18 років. Валідність емпіричну встановлювали шляхом порівняння оцінок окремих шкал у групах учнів з добрим і поганим рівнем успішності, при цьому було отримано достовірні відмінності (виразніше при оцінюванні матері). Валідність критеріальна визначалася зіставленням результатів у дітей, народжених від небажаної вагітності, з дітьми, емоційно прийнятими батьками, а також зіставленням даних, отриманих у дітей, які живуть у повних і неповних сім'ях. Є відомості про валідність конструктну, отримані при зіставленні результатів опитувальника з аналогічними даними, спрямованими на аналіз стосунків між дітьми і батьками. Внутрішня узгодженість шкал оцінювання матері та батька є задовільною, коефіцієнт кореляції варіює в інтервалі 0,53–0,86. Зазначається висока надійність ретестова. За інтервалу ретесту 2 тижні було отримано коефіцієнти rt = 0,70–0,86 (при оцінюванні матері та батька).

З. Матейчек і П. Ржичан (1983) вказують на високу інформативність МОЛОР при аналізі сімейних конфліктів, виховних проблем, при порушеннях поведінки і невротичних розладах у разі розлучення в сім'ї, при проблемах з навчанням у школі. Опитувальник знаходить застосування і в клінічній практиці.

Під назвою «Підлітки про батьків» методику адаптовано в лабораторії клінічної психології Науково-дослідного психоневрологічного інституту ім. В. М. Бехтерева в період з 1991 по 1994 р. (Л. І. Вассерман, І. А. Горьковата, О. Є. Ромицина, 2000). Результати, отримані за допомогою опитувальника дитячого опису поведінки батьків, порівнювалися з даними Патохарактерологічного діагностичного опитувальника, методики інтерперсонального діагнозу Лірі та ін. Зазначається висока інформативність методики, можливість її застосування в психокорекційній роботі з сім'єю. Є дані про обстеження значних вибірок (4000 учнів віком від 14 до 17 років), причому дані зіставлялися зі шкалами тривожності Спілбергера (О. А. Мухаматуліна і Г. Х. Махортова, 1997).