Факторно-аналітичний принцип

Факторно-аналітичний принцип — принцип конструювання тестів на основі виявлення обмеженого, визначуваного розробником кола факторів. Широко використовується для конструювання психодіагностичних методик поряд із критеріально-ключовим принципом. Під фактором розуміють конструкт, операційно визначуваний його факторними навантаженнями (див. Факторний аналіз). Під факторними навантаженнями розуміють значення кореляції змінних із певним фактором. Під час розроблення тесту кореляційному аналізу піддають зв'язки між завданнями, і в тесті залишають тільки ті з них, які корелюють із загальним фактором. Цей фактор потім виступає як конструкт (див. Валідність конструктна). Ця процедура забезпечує впевненість у тому, що тест вимірює тільки одну змінну і кожне завдання вимірює цю саму змінну. Тест може вимірювати змінні, пов'язані з кількома факторами, у тому разі, якщо за своєю суттю він являє собою набір субтестів, кожен з яких спрямований на один із факторів-конструктів. Прикладом тестів, створених відповідно до факторно-аналітичного принципу, можуть слугувати опитувальники факторні, наприклад «Шістнадцять особистісних факторів» опитувальник, Айзенка особистісні опитувальники та інші.