Хекгаузена тематичної апперцепції тест

Хекгаузена тематичної апперцепції тест (Heckhausen Thematic Apperception Test, HTAT) — проективна методика дослідження особистості. Початковий варіант HTAT розробили наприкінці 40-х рр. Д. Мак-Клелланд і його колеги на основі тесту тематичної апперцепції Х. Морган і Г. Мюррея. Спрямований на оцінку мотиваційного аспекту особистості. Дослідження мотивації на основі проективної техніки в цьому тесті будувалося на припущенні про керованість уявної поведінки тими самими принципами, які регулюють і реальну поведінку. Стимульний матеріал методики містив 4 картини зі стандартного набору ТАТ. Згодом кількість картин було збільшено до 6. Картини послідовно пред'являли досліджуваному, і за кожною з них він мав скласти розповідь. Складаючи розповідь, досліджуваний відповідав на 4 запитання, однакові для всіх завдань. Запитання були надруковані з рівними проміжками на аркуші паперу. Перед обстеженням досліджуваного попереджали про те, що за допомогою цього тесту вивчаються фантазія та уява. Досліджуваного також попереджали про обмеження часу обстеження (20 с — розглядання картини і 5 хв — відповідь на запропоновані запитання).

З метою систематизованої інтерпретації матеріалу Д. Мак-Клелланд розробив схему аналізу змісту розповіді, за допомогою якої виокремлювався спрямований на досягнення поведінковий процес (рис. 85). Цей процес починається з виникнення в індивіда потреби досягнення (n Ach) певної мети і супроводжується очікуванням успіху (О+) або невдачі (О−). Активність, спрямована на досягнення мети, також може бути успішною (І+) або неуспішною (І−). Підтримка ззовні (Пд) посилює активність, а наявні в оточенні перешкоди (Пр) можуть її блокувати. Після успіху або невдачі виникають позитивні (С+) або негативні (С−) емоційні стани. Наявність теми, пов'язаної з переліченими категоріями, під час інтерпретації результатів оцінювалася в 1 бал. Сума балів за всіма розповідями розглядалася як показник відповідної мотивації досягнення. Варіант Д. Мак-Клелланда не диференціював мотив досягнення і мотив уникнення невдачі. ТАТ у модифікації Х. Хекгаузена (1963) розроблявся спеціально для вимірювання зазначених мотиваційних тенденцій.

Ґрунтуючись на контент-аналізі (n Ach), Х. Хекгаузен розробив власну схему інтерпретації, в якій він оперує «надією на успіх» (НУ) і «боязню невдачі» (БН). Обидва діагностовані фактори дають змогу отримати додатково два похідні показники: їх сума дає «загальну мотивацію» (НУ + БН = ЗМ), а різниця — «чисту надію» (НУ − БН = ЧН). Тестовий матеріал тесту тематичної апперцепції Хекгаузена складається з 6 оригінальних картин. Аналіз змісту кожної історії починається з виокремлення основної діяльності, навколо якої розгортається сюжет. Далі на основі уявлення про діяльність як процес, що розгортається в часі, у розповіді виокремлюють такі її етапи: постановка мети; дії, спрямовані на її реалізацію; результат; оцінка результату. У ході подальшого аналізу вичленовується мотиваційно-емоційний зміст на основі співвіднесення кожного речення в розповіді на кожному з етапів діяльності з однією з альтернативних категорій, що відображають мотиваційну спрямованість або на успіх, або на уникнення невдачі.

Описані модифіковані варіанти ТАТ відзначаються опорою на детально розроблену теоретичну концепцію мотивації. Перевагою тесту тематичної апперцепції Хекгаузена є можливість кількісної квантифікації категорій мотивації, ранжування показників досліджуваних, а також можливість нормативного оцінювання результатів. Ключові категорії, що використовуються в опрацюванні змісту, багаторазово перевірялися за допомогою зовнішнього критерію і перехресної валідизації (див. Валідність критеріальна, Валідизації критерій). Як незалежний критерій використовувалася динаміка рівня домагань.

У пострадянських країнах відомі дослідження з тестом тематичної апперцепції Хекгаузена та його модифікаціями, здійснені М. Ш. Магомед-Еміновим (1987, 1990), Б. Г. Ребзуєвим (1993) та ін. (див. також Мотиву досягнення решітка).