Майєра-Селовея-Карузо емоційного інтелекту тест

Майєра-Селовея-Карузо емоційного інтелекту тест — тест інтелекту, призначений для вимірювання його емоційної складової. Запропонований Майєром, Селовеєм і Карузо в 2001 р.

Автори виходять з розуміння емоційного інтелекту як здатності сприймати, оцінювати і виражати емоції, розуміти їх і користуватися ними для особистісного зростання. Запропоновано чотиривимірну модель емоційного інтелекту (табл. 30). Завдання дібрано відповідно до чотирьох вимірів моделі. Потрібно визначити емоції людей, зображених на фотографіях, а також висловити емоційне ставлення до пейзажу та інших зображень. Обстежуваних просять описати почуття, використовуючи слова, які не несуть емоційного навантаження, а також назвати почуття (емоції), які можуть полегшувати виконання різних когнітивних і поведінкових завдань або перешкоджати йому. Розуміння емоцій оцінюють запитаннями, що стосуються особливостей їх виникнення і зміни з часом, а також можливої взаємодії. Здатність керувати емоціями оцінюють завданнями, у яких необхідно висловити шляхи регуляції емоцій, почуття, що виникають у соціальних ситуаціях і в інших людей.

Таблиця 30. Чотиривимірна модель емоційного інтелекту

В оцінюванні результатів автори пропонують три підходи: консенсусний, експертний і цільовий. Консенсусний підрахунок використовують при обстеженні великих неоднорідних вибірок. Такий спосіб підрахунку визначає межі, у яких відповіді обстежуваного відповідають нормативному зразку. Як повідомляють автори, зібрано зразки відповідей понад 5000 осіб, які і є основою для консенсусного оцінювання результатів. Експертний підрахунок спирається на думки спеціально дібраних фахівців (зазвичай це члени Міжнародного товариства дослідження емоцій), які вказують, яка відповідь буде «правильною» для того чи іншого завдання. Цільовий підрахунок спирається на «об'єктивну» характеристику завдання. Напр., можна дізнатися в людини, яку зображено на фотографії, що вона відчувала під час зйомки, або запитати в художника, які емоції він хотів передати у своєму рисунку. Повідомляється про високий ступінь відповідності між консенсусним і експертним способами підрахунку результатів тесту (Mayer та ін., 2001), що може бути розглянуто як показник валідності тесту.

Дані про надійність за внутрішньою узгодженістю показують, що її показники коливаються від 0,76 до 0,87 залежно від того виміру тесту, надійність якого вивчають (консенсусний підрахунок). Дані про конструктну валідність і прогностичну валідність нечисленні через те, що тест порівняно недавно опублікований, але досить переконливі. На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.