Порушень психічної адаптації опитувальник (НПА)

Порушень психічної адаптації опитувальник (НПА) — опитувальник особистісний, розроблений А. І. Скорик і Л. С. Свердловим 1993 р. Призначений для попередньої діагностики адаптаційних порушень. Методика має скринінговий характер (див. Відсіювання). Дослідження, яке проводять за допомогою НПА, дає змогу отримати загальне уявлення про наявність або відсутність проявів психічної дезадаптації, їхні основні особливості.

Вимоги, що висуваються до такого роду прискореної діагностики, зумовили невеликий обсяг опитувальника та простоту обробки первинних даних. Опитувальник НПА складається з 37 тверджень, що стосуються особистісних якостей і психологічних особливостей досліджуваного, стану соматичної сфери, уявлень про психічне здоров'я, сприймання деяких буденних життєвих проблем. Завдання опитувальника потребують лише ствердних або заперечних відповідей («так» — «ні», «правильно» — «неправильно», «згоден» — «не згоден»).

Відповідь «не знаю» не допускається. Опитувальник може застосовуватися під час індивідуального і групового обстеження. Первинні оцінки підраховуються відповідно до «ключа», окремо за 6 шкалами опитувальника. Особливістю первинної обробки є те, що підраховується не просто кількість збігів з ключем з оцінкою 1 бал за кожен збіг, а підсумовуються питомі ваги кожної з відповідей, що збіглися з ключовим значенням (див. Внутрішня узгодженість). Вагову величину кожного пункту розраховано на основі визначення факторного навантаження (див. Факторний аналіз) цієї відповіді у вимірюваній шкалою ознаці. Розрахунок зроблено так, що ваги пунктів виражаються цілими числами від 1 до 9. Сирі оцінки переводяться в стандартні T-бали (див. Оцінки шкальні). Результати подаються графічно на спеціальному бланку у вигляді профільних оцінок. Шкали опитувальника розроблено на основі результатів факторного аналізу первинного статистичного матеріалу, отриманого у відповідних клінічних групах досліджуваних:

1. (B) Описує переживання загального фізичного і психічного комфорту. У нормі в адаптованих досліджуваних оцінка за цією шкалою має тенденцію до підвищення. 2. (H) Шкала «іпохондрії» — відображає ступінь фіксації на соматичному неблагополуччі. За порушень адаптації оцінка за цією шкалою підвищується. 3. (M) Шкала «гіпоманіакальності» — фіксує відчуття комфорту з відтінком ейфорії, «форсованого благополуччя», безтурботності. За порушення адаптації оцінка знижується. 4. (D) Шкала описує депресивний стан. Результат негативно корелює з даними за шкалою M. У нормі спостерігається низька оцінка. 5. (N) Шкала «невротизації» — описує стан афективно-вегетативного дисбалансу, що виникає за емоційного напруження, «нервозність». За порушень адаптації оцінка підвищується. 6. (S) Шкала фіксує порушення у сфері соціальних стосунків. У дезадаптованих оцінка підвищується.

Під час інтерпретації даних НПА основне значення має аналіз «профілю». Поряд із цим автори пропонують прості формальні критерії діагностики дезадаптації. Найпростішим із них є критерій, що ґрунтується на висоті профілю. Дезадаптація має місце в тому разі, якщо оцінки хоча б двох шкал перевищують значення 70 T або опускаються нижче 30 T або одна зі шкал перевищує 80 T чи опускається нижче 20 T. За даними авторів, імовірність невиявлення реально наявної дезадаптації становить лише 5 %. Однак імовірність того, що достатньо адаптовані особи будуть зараховані до дезадаптованих, становить 22,5 %. Це робить цей критерій малопридатним, зокрема під час проведення масових епідеміологічних досліджень. Складнішим і точнішим (10 % імовірності того, що адаптовані будуть зараховані до дезадаптованих) є критерій, що враховує диференційований результат за «шкалами благополуччя» (B, M) і «шкалами неблагополуччя» (H, D, N, S). Дезадаптація діагностується в тих випадках, коли B + M становлять 79 T або коли сума H, D, N і S перевищує 255 T. Порівняльні дослідження на матеріалі контрастних груп показали високу кореляцію комплексного критерію дезадаптації з верифікованим діагнозом (r = 0,85, p < 0,001).

Надійність ретестова НПА (за інтервалу ретесту 1 доба) за різними шкалами коливається в інтервалі rtt = 0,74–0,90. Є відомості про поточну валідність, яку вивчали шляхом зіставлення даних контрастних груп (групи психічно здорових, адекватно адаптованих; психічно здорових з порушеннями адаптації; хворих з неврозоподібними станами). Відомості про надійність і валідність опитувальника НПА дають підстави припускати ефективність методики в індивідуальному та масовому скринінгу станів психічної дезадаптації.