Тести групові

Тести групові — методики, призначені, на відміну від тестів індивідуальних, для одночасного обстеження групи досліджуваних. Тести групові не слід змішувати із засобами діагностики соціально-психологічних особливостей груп, колективів тощо.

Основною метою розроблення цього виду психодіагностичних методик свого часу було прагнення підвищити ефективність практичних служб психодіагностики за рахунок збільшення контингентів обстежуваних. Одними з перших тестів для масових обстежень стали розроблені в США армійські тести «Альфа» і «Бета», спрямовані на оцінювання загальних здібностей при доборі новобранців для проходження служби.

Нині методики, що допускають одночасне обстеження групи досліджуваних, досить поширені серед тестів інтелекту, тестів досягнень, особливо при дослідженнях у шкільній і професійній психодіагностиці. Як приклади найпоширеніших методик такого роду можна навести SAT — батарею служби навчально-освітніх тестів США; GATB — Загальних здібностей батарея тестів; CEEB — основний армійський профорієнтаційний тест у США та ін.

Для групового обстеження пристосовано більшість тестів інтересів. Групова форма обстеження можлива й для практично всіх опитувальників особистісних. Тести групові з успіхом застосовуються з метою відсіювання (скринінгу), де з найбільшим успіхом реалізуються переваги групової форми обстеження.

Тести групові є, як правило, типовими психометричними тестами з досить жорсткою регламентацією процедури обстеження, обробки та інтерпретації даних. Для групового застосування можуть бути пристосовані й окремі тести апаратурні, особливо за умови введення в діагностичну систему пристроїв обробки інформації (див. Психодіагностика комп'ютерна). Більшість тестів групових є за формою тестами бланковими. Матеріал, необхідний для проведення тесту (тестовий зошит, бланки для реєстрації результатів тощо), має, однак, деякі специфічні особливості (див. Бланк обстеження). Він має бути цілком пристосований для самостійної роботи досліджуваного за мінімуму пояснень і втручання з боку експериментатора. Інструкція з проведення обстеження має бути стислою, такою, що не потребує додаткових роз'яснень. Кількість одночасно тестованих осіб обмежується, як правило, можливостями контролю та спостереження з боку того, хто обстежує. Однією з основних вимог успішного обстеження за допомогою тестів групових є суворе дотримання умов самостійності роботи кожного досліджуваного, виключення можливості впливу з боку інших тестованих осіб (запозичення результатів, консультування, відволікальні контакти тощо). Зазвичай максимально допустима кількість осіб в обстежуваній групі — 20–25 осіб.

Як правило, при груповій процедурі обстеження показники надійності та валідності тесту змінюються (зазвичай виявляються нижчими, ніж при проведенні того самого тесту в індивідуальній формі). Іноді в посібниках до тестів наводяться різні норми оцінок для групової та індивідуальної форм застосування (див. Равена прогресивні матриці).

Групові методики, поряд із можливістю значного збільшення продуктивності діагностичної служби, мають і інші переваги. Серед них — простота інструментарію і проведення, відсутність спеціальних вимог до професійної підготовки осіб, які проводять обстеження, тощо. В окремих випадках традиційні індивідуальні тести вигідно проводити в невеликих групах із 3–5 досліджуваних. Іноді це доцільно, оскільки дає змогу підвищити мотивованість при обстеженні дітей за рахунок реалізації ефекту змагання. Така форма обстеження для дітей є звичнішою, оскільки нагадує природні умови навчання і здійснення контролю знань у класі. До недоліків групового обстеження слід віднести обмеження можливості спостереження, контакту під час обстеження, якісного аналізу психодіагностичної інформації, що ставить тести групові в ряд допоміжних засобів у разі їх використання для індивідуальної діагностики.