«Намалюй людину» тест

«Намалюй людину» тест (Draw-A-Person Test, DAP) — проективна методика дослідження особистості. Розроблена К. Маховер 1948 р. на основі тесту Ф. Гудінаф, призначеного для визначення рівня інтелектуального розвитку дітей і підлітків за допомогою виконаного ними малюнка чоловіка (див. Гудінаф «Намалюй людину» тест). Тест «Намалюй людину» можна використовувати для обстеження як дорослих, так і дітей, допускається групове обстеження. Обстежуваному пропонують олівцем на чистому аркуші паперу намалювати людину. Після виконання малюнка йому дають завдання намалювати людину протилежної статі. Завершальний етап обстеження — опитування. К. Маховер склала спеціальні переліки запитань про намальовані фігури. Ці запитання стосуються віку, освіти, сімейного стану, звичок тощо.

Під час інтерпретації отриманих даних автор виходить з ідеї, що малюнок є вираженням «Я» обстежуваного. Значну увагу приділяють аналізу різноманітних деталей малюнка, передусім особливостям зображення основних частин тіла, які часто оцінюють відповідно до психоаналітичної символіки. Вивчення валідності тесту «Намалюй людину» західними психологами дало суперечливі результати через умоглядність запропонованих автором інтерпретацій.

Є дані про те, що загальні суб'єктивні оцінки більш валідні й надійні, ніж оцінки за окремими деталями малюнка. Інтерес становить використання тесту як скринінгової процедури (DRAW-A-PERSON: SCREENING PROCEDURE FOR EMOTIONAL DISTURBANCE — посібник 1991 р.) для ідентифікації дітей, у яких можуть бути емоційні або поведінкові розлади (E. M. Koppitz, 1984). Діти малюють на окремих аркушах чоловіка, жінку й себе. Є нормативні дані для осіб віком від 6 до 17 років.

У СРСР тест «Намалюй людину» спочатку застосовували в клініко-психологічних дослідженнях. Аналізувалися переважно формальні аспекти малюнків, напр. розмір фігури, її розташування на аркуші паперу, ступінь завершеності малюнка тощо (Ю. С. Савенко, 1970). Отримані під час обстеження пацієнта результати співвідносили з клінічною картиною захворювання, що збагачувало й уточнювало уявлення про хворого. Починаючи з 90-х рр. сфера використання тесту істотно розширюється, виконано чимало досліджень у віковій і педагогічній психології.