«Завдання — відповідь» теорія
англ. item response theory, IRT
«Завдання — відповідь» теорія (синоніми: теорія латентних рис і теорія характеристичних кривих завдання) — математична теорія, що встановлює певного виду залежність «завдання — відповідь». Основна особливість теорії «завдання — відповідь» полягає в тому, що виконання завдання тестового пов'язується з оцінкою «латентної риси» обстежуваного, яка розуміється як статистичний конструкт, що не має психологічної (фізіологічної) реальності. Відомі різні моделі теорії «завдання — відповідь», однією з найпоширеніших є Раша модель (див. також Раша шкали).
Сучасна редакція цієї статті
Що змінилося з 2007 року: нові версії методик, сучасні класифікації, актуальні дослідження й джерела. Відкривається після безкоштовної реєстрації на сайті ВПА.
Джерело: Словник-довідник з психодіагностики Л. Ф. Бурлачука (3-тє видання, 2007; переклад українською — ВПА)
Як цитувати
Бурлачук Л. Ф. «Завдання — відповідь» теорія // Словник-довідник з психодіагностики [Електронний ресурс]. Київ : ВПА, 2026. URL: https://vpa.org.ua/dictionary/zavdannia-vidpovid-teoriia (дата звернення: 22.10.2026).