Диференційних здібностей шкали

Диференційних здібностей шкали (Differential Ability Scales, DAS) — слід віднести до тестів інтелекту, попри прагнення їхнього автора відмежуватися від поняття «інтелект». Запропоновані Ч. Елліотом у 1990 р. і являють собою видозмінену версію «Британських шкал здібностей», які розроблялися в 1960–1970 рр. для заміни американських шкал вимірювання інтелекту Векслера, що стали повсюдно застосовуваними у Великій Британії. Автор вважає, що шкали орієнтовано на оцінювання точно визначених видів поведінки, щодо яких не можуть використовуватися поняття «інтелект» і IQ (див. Інтелекту коефіцієнт). Тест призначений для обстеження дітей і підлітків віком від 2 років 6 місяців до 17 років 11 місяців і складається з 20 субтестів, що розподіляються на 3 групи: основні субтести, діагностичні субтести і тести досягнень. 12 основних і 5 діагностичних утворюють т. зв. когнітивну батарею, що поділяється всередині себе на 2 вікові рівні: дошкільний і шкільний. Для кожного вікового рівня визначається показник загальної концептуальної здібності — сумарний показник за батареєю. Цікавим прийомом конструкції шкал є те, що деякі субтести в кожній із 3 груп можуть пред'являтися (й інтерпретуватися) за межами того вікового рівня, на який вони зазвичай розраховані. Тобто ці субтести можуть використовуватися в той чи інший бік «за межами рівня»; деякі з них призначені лише для обстеження осіб «від середнього до високого», а інші — «від середнього до низького» рівня. Це сприяє високій точності оцінювання індивідуальних здібностей. Для кожного вікового рівня розраховується показник загальної концептуальної здібності (General Conceptual Ability, GCA). На думку автора, цей показник ефективно передбачає академічну успішність. Субтести, що входять до основної групи (складання кубиків, вербальне розуміння, подібність картинок, називання, ранні поняття числа, копіювання, складання фігур, відтворення зразків за пам'яттю, визначення слів, матриці, послідовні та кількісні міркування за аналогією), мають високі навантаження за фактором G, а діагностичні субтести (добір буквоподібних форм, відтворення цифр за пам'яттю, впізнавання картинок, швидкість оброблення інформації) слабко корелюють з фактором G і не об'єднуються в групові фактори, а отже, вимірюють відносно незалежні здібності.

Час обстеження: 25–65 хв — діти дошкільного віку; 40–65 хв займає обстеження когнітивною батареєю школярів; 15–25 хв потрібно для отримання даних за тестами успішності.

У конструюванні тесту використано нетрадиційну психометричну модель (див. «Завдання — відповідь» теорія). Стратегія адаптивного тестування реалізується за допомогою виділених т. зв. початкових точок (заснованих на віці), точок ухвалення рішення (заснованих на результатах виконання завдань від початкової точки до точки ухвалення рішення) і альтернативних правил зупинки (різних для кожного субтесту). Основна перевага такого тестування в тому, що дослідник може добирати відповідні для кожного обстежуваного завдання субтестів. Надійність ретестова коливається від 0,79 до 0,94 (інтервал від 2 до 7 тижнів). Надійність за внутрішньою узгодженістю оцінювалася на основі теорії «завдання — відповідь», що дає змогу обчислити точні значення надійності та похибок вимірювання, які відповідають кожному можливому показникові за субтестом (для субтестів — від 0,66 до 0,95, а для загального показника — від 0,89 до 0,96). Також визначалася і надійність за внутрішньою узгодженістю традиційним шляхом, що дало змогу встановити близькість значень відповідних коефіцієнтів.

Отримано значущі коефіцієнти кореляції тесту з показниками WPPSI-R (див. Векслера інтелекту вимірювання шкали) для дітей віком 4 і 5 років, а також з вербальними складовими тесту і шкалою розумового розвитку Стенфорд — Біне (використовувалася четверта редакція тесту; від 0,74 до 0,77 у 4–5-річних дітей). Є також інші дані, що підтверджують високу валідність тесту. Норми (див. Норми тестові) розраховано на вибірці з 3475 дітей і підлітків, репрезентативній для населення США за расою, статтю, місцем проживання та освітою батьків.

Критики зазначають, що складність процедур проведення і підрахунку показників тесту негативно позначається на його поширенні.

На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.