Інтелектуального потенціалу тест

Інтелектуального потенціалу тест — тест інтелекту, належить до групи невербальних. Розроблений П. Ржичаном у 1971 р. Складається з 29 завдань. Досліджуваний має зрозуміти принцип, відповідно до якого впорядковано картинки, і доповнити ряд однією із запропонованих (рис. 38). Завдання розташовано за зростанням складності. Пропонуються 4 приклади для навчання. Час обстеження обмежений. Тест орієнтований на оцінювання інтелектуальних функцій дорослих і дітей старше 12 років із середніми та зниженими показниками інтелектуального розвитку. Первинні оцінки можуть бути переведені в стени (див. Оцінки шкальні) і показники IQ. Норми розраховано на підставі обстеження 1027 учнів 7–9-х класів середньої школи.

Розробляючи тест інтелектуального потенціалу, автор прагнув мінімізувати вплив чинника просторового мислення і намагався урізноманітнити набір завдань, не повторювати подібні тести (див. Культурно-вільний інтелекту тест). Показник критеріальної валідності на підставі зіставлення з успішністю дітей віком 12,6–17,7 року становив r = 0,47–0,39. Коефіцієнти валідності за зв'язком результатів тесту з оцінкою інтелектуальних можливостей педагогами в різних вікових групах розподілялися в межах від 0,7 до 0,4. Результати конструктної валідизації (див. Валідність конструктна) при зіставленні з освітніми тестами з математики позитивні. Коефіцієнт кореляції становив 0,66. Зафіксовано позитивний зв'язок результатів тесту інтелектуального потенціалу на рівні r = 0,64 із загальним показником тесту структури інтелекту Амтхауера.

Надійність частин тесту із застосуванням формули Спірмена — Брауна — r = 0,919–0,885. Коефіцієнт надійності, отриманий при ретесті з інтервалом 12 днів, становив rt = 0,79, що є невисоким значенням, і тому автор не рекомендує повторне використання тесту інтелектуального потенціалу в одній і тій самій вибірці. Є дві форми тесту — A і B.

Тест інтелектуального потенціалу найчастіше застосовують у складі комплексних тестових батарей. В окремих випадках методика може використовуватися як скринінгова (див. Відсіювання). Вважається, що результати тесту інтелектуального потенціалу мало пов'язані з рівнем освіти. У вітчизняній психодіагностиці тест інтелектуального потенціалу застосовується для обстеження школярів, у практиці педагогічної експертизи.