Стенфорд-Біне розумового розвитку шкала

Стенфорд-Біне розумового розвитку шкала (Stanford-Binet Intelligence Scale) — тест інтелекту. Призначена для вимірювання рівня інтелектуального розвитку. Перший варіант Стенфорд-Біне розумового розвитку шкали розробив Л. М. Термен 1916 р., і він являв собою модифікацію Біне-Сімона шкали розумового розвитку. У ході розроблення до базової методики було внесено велику кількість змін. Порівняно зі шкалою Біне було додано понад третину нових завдань, низку старих було або перероблено, або відкинуто чи переадресовано іншим віковим групам. Фактично вже перша редакція Стенфорд-Біне розумового розвитку шкали являла собою новий тест. Надалі тест неодноразово радикально вдосконалювався, і нині використовується вже третя його редакція (1972).

Тести, включені до батареї Стенфорд-Біне, групуються за віковими рівнями (див. Біне-Сімона розумового розвитку шкала), від рівня II (2 роки) до рівня дорослого (22 роки і 10 місяців — XVI — 8-й рівень). Для рівнів II–V групи завдань за віковими градаціями складаються з різницею в пів року, що пов'язано зі швидким психічним розвитком у відповідні періоди. Для вікових рівнів V–XIV тести враховують різницю у віці в 1 рік. Решта рівнів позначаються як підлітковий і дорослий I, II і III рівні. Комплекс задач для кожного вікового рівня, за винятком підліткового, складається з 6 тестів (для підліткового рівня — 8 тестів). Батарея тестів Стенфорд-Біне містить завдання, спрямовані на дослідження широкого діапазону здібностей, — від простого маніпулювання до абстрактного міркування. На ранніх вікових рівнях тести вимагають головним чином зорово-моторної координації, перцептивного розрізнення, здатності розуміти інструкцію (у завданнях типу складання кубиків, нанизування намистин, добору геометричних фігур), а також здатності впізнавати предмети, що пред'являються у вигляді іграшкових моделей або зображень на картках. На вищих вікових рівнях найбільшою мірою представлено тести, що використовують вербальний зміст завдань. Серед них словниковий тест (пояснення значення слів), аналогії, завершення речень, визначення абстрактних понять, інтерпретація прислів'їв. Деякі тести спрямовані на характеристику ступеня плавності й швидкості мовлення (швидке називання не пов'язаних між собою слів, добір рим, побудова речень із заданими словами).

Серед завдань батареї широко представлено тести загальної обізнаності, знання норм суспільного життя, правил поведінки (відповіді на запитання, інтерпретація ситуацій, виявлення невідповідностей у сюжетних картинках або розповідях). До шкали включено низку тестів пам'яті, просторового орієнтування (візуальна репродукція фігур, лабіринти, складання і розрізання паперових об'єктів тощо). На вищих вікових рівнях аналізується ступінь засвоєння деяких навичок, набутих у школі (уміння читати, знання арифметики).

Тести всередині кожного вікового рівня однакові за трудністю і розташовані без урахування складності завдань. Для кожного вікового рівня передбачено запасний набір задач, що застосовуються в разі потреби. Чотири субтести з кожного рівня відбираються для скороченої шкали, яку застосовують у разі використання методики як короткої проби. Водночас кореляція результатів скороченої і повної програми обстеження є досить високою. Особливістю процедури обстеження, що випливає зі шкального принципу добору завдань, запропонованого А. Біне, є те, що досліджуваному пропонується неповний набір завдань методики. Пред'являються лише ті тести, які відповідають інтелектуальному рівню обстежуваного. Стандартна процедура обстеження починається із застосування завдань, що належать до нижчого рівня, ніж той, що відповідає віку досліджуваного. Потім залежно від успіху чи неуспіху здійснюється перехід на вищий або нижчий рівень. «Базовий рівень» визначається як максимальний віковий рівень, усі завдання якого виконуються. Дослідження триває з переходом на зростаючі порівняно з базовим рівнем групи завдань доти, доки нерозв'язаними виявляться всі тести певної групи. Відповідний рівень визначається як «стельовий».

Показник «розумового віку» (див. Розумовий вік) у Стенфорд-Біне розумового розвитку шкалі дорівнює «базовому віку» з додаванням до нього додаткових місяців за правильно розв'язані завдання з рівнів, що розташовані вище. Для рівнів II–V з піврічними інтервалами кожен із шести розв'язаних тестів зараховується за 1 місяць. Для рівнів VI–XIV за кожне розв'язане завдання додатково дається 2 місяці. На кожен із дорослих рівнів припадає понад рік «розумового віку», тому кількість додаткових місяців тут визначається пропорційно часовому інтервалу і кількості тестів. Процедура обстеження за допомогою Стенфорд-Біне розумового розвитку шкали займає приблизно 30–40 хв для дітей молодшого віку. Для старших вікових груп тривалість обстеження — не більше 1,5 год. Матеріали, необхідні для проведення тесту, містять набір іграшок для обстеження дітей молодшого віку, тестові зошити із завданнями, протоколи, посібник з проведення обстеження та оброблення результатів.

Під час обстеження за допомогою низки тестів методика допускає можливість отримання широкої якісної інформації про методи роботи досліджуваного, способи розв'язання ним задач. Великі можливості надаються і для спостереження за особистісними якостями: рівнем активності й мотивованості, впевненості, наполегливості тощо. Складна процедура проведення обстеження та інтерпретації отриманих результатів, необхідність суворого дотримання стандартів вимагають високої кваліфікації та попереднього тренування експериментатора. Перший варіант Стенфорд-Біне розумового розвитку шкали (1916) і друга редакція шкали (Л. М. Термен, М. А. Меррілл, 1937) відрізнялися репрезентативним нормуванням. Редакція 1937 р. включала дві паралельні форми тесту (L і M) і була призначена для обстеження досліджуваних віком від 1,5 до 18 років.

У перших редакціях основним вимірюваним показником був відносний IQ-показник (див. Інтелекту коефіцієнт). У третій редакції (1960) запроваджуються оцінки IQ-показника стандартного. У цій самій редакції паралельні форми перетворено на єдину (L—M).

1972 р. було проведено рестандартизацію тесту, а 1986 р. вийшла друком четверта, найістотніша редакція шкали (докл. див. А. Анастазі та С. Урбіна, 2001). Останнє, 5-те видання (SB5) здійснив Г. Ройд (Gale Roid) 2003 р., і воно призначене для обстеження осіб віком від 2 до 85 років (допускається обстеження й осіб, старших за 85 років). Завдання 10 субтестів покривають такі п'ять факторів:

• плинне міркування (Fluid Reasoning, FR);
• знання (Knowledge, KN);
• кількісне міркування (Quantitative Reasoning, QR);
• візуально-просторове оброблення (Visual-Spatial Processing, VS);
• короткочасна (робоча) пам'ять (Working Memory, WM).

Надійність за внутрішньою узгодженістю за основними показниками дуже висока, від 0,95 до 0,98. Надійність за окремими субтестами — від 0,84 до 0,89. Валідність установлювалася на основі зіставлення результатів з результатами за попередніми редакціями тесту, а також з відомими тестами інтелекту, напр. Векслера інтелекту вимірювання шкалами.

Стандартизацію SB5 виконано на вибірці з 4800 осіб віком від 2 до 85 років і старших з урахуванням статевих, етнічних, культурних, релігійних особливостей і соціоекономічного статусу. У Росії є досвід використання Стенфорд-Біне розумового розвитку шкали для обстеження дітей (М. Н. Ільїна, 2006).