Гутмена шкали

Гутмена шкали (Guttman scales) — різновид психодіагностичних методик, завдання в яких розташовуються за принципом послідовно наростаючої трудності завдань тесту. Якщо, наприклад, у такій шкалі впорядкована за трудністю сукупність містить завдання з 1-го по 20-те і досліджуваний успішно виконав 8-ме завдання, то він здатний виконати й завдання з 1-го по 7-ме. Якщо ж досліджуваний не зміг виконати 9-те завдання, то він також, найімовірніше, не зможе виконати завдання з 10-го по 20-те.

На основі аналізу кривих, що описують залежність «завдання — відповідь», передбачається, що для всіх значень, які перевищують певну точку на осі вимірюваної властивості, імовірність правильної відповіді дорівнює 0, а для всіх менших значень вона становить +1 (див. Раша модель). Це, своєю чергою, означає, що кожне завдання має високу бісеріальну кореляцію із загальним показником і є дуже дискримінативним (див. Дискримінативність завдань тесту) у певній точці континуальної осі вимірюваної властивості. Добір завдань у шкалах Гутмена найчастіше здійснюється за допомогою спеціальних комп'ютерних програм у зв'язку зі складністю і громіздкістю необхідних обчислень. Найпомітніший недолік шкал Гутмена полягає в тому, що на практиці рідко вдається отримати необхідний за розмахом діапазон трудності завдань. З цієї причини шкали вимірювальні виявляються короткими за діапазоном оцінок, а отже, і слабко дискримінативними.