Мейлі інтелекту аналітичний тест

Мейлі інтелекту аналітичний тест — тест інтелекту. Призначений для вимірювання рівня інтелектуального розвитку. Опублікований Р. Мейлі в 1928 р. Тест можна використовувати для обстеження осіб, старших 11 років. Матеріал тесту містить 6 груп завдань-субтестів, кожен із яких ґрунтується на досить відомих в експериментальній психології методиках.

1-й субтест — встановлення послідовності подій за серією картинок. Досліджуваному пояснюють, що в пред'явлених йому картинках відображено певну подію. Однак лише перша картинка відповідає своєму місцю. Необхідно за допомогою нумерації вказати правильний порядок розташування картинок. За кожне правильне розв'язання дається 1 бал. Час виконання серії завдань — 5 хв.

2-й субтест — продовження числових рядів за встановленою закономірністю. Час виконання — 5 хв, правильне розв'язання кожного ряду оцінюється в 1 бал. Можлива оцінка ½ бала в разі, якщо досліджуваний виявляє правильне розуміння суті завдання, але у відповідях допускає помилки, які розцінюють як прояв недостатності активної уваги.

3-й субтест — складання речення з трьох запропонованих слів. На кожен набір слів дається 2 хв. Досліджуваний має встигнути скласти якомога більше речень. Критерієм оцінювання виступає не стилістичне оформлення фрази, а думка, що об'єднує слова. Відповідно до цього пропонують три види оцінок: думка, що пов'язує слова, невдала або фраза позбавлена сенсу — 1 бал; простий, банальний зміст фрази — 2 бали; оригінальна думка — 3 бали.

4-й субтест — доповнення картинок. Пропонується серія зображень, у кожному з яких відсутній фрагмент. Завдання досліджуваного — вказати, що пропущено в цьому місці. Час виконання — 5 хв, оцінка за правильне розв'язання — 1 бал.

5-й субтест — складання фігур із частин. Демонструють зразок, на якому зображено кілька елементів фігур, а потім показують і фігури, складені з цих елементів. Після пояснення завдання досліджуваному пропонують з нового набору елементів (рис. 45) скласти якомога більше оригінальних фігур. На кожне завдання дається 1,5 хв. При оцінюванні враховують лише перші три фігури, складені з кожного набору елементів. Оцінка варіює залежно від кількості фігур та їх оригінальності від 1 до 3 балів.

6-й субтест — геометричні аналогії. Досліджуваному пред'являють пару геометричних фігур, певним чином пов'язаних одна з одною, а також першу фігуру другої пари. Завдання досліджуваного — намалювати четверту фігуру з урахуванням встановлених відношень між ними (рис. 46).

У процесі обробки результатів обстеження підраховують кількість первинних балів. Середнє арифметичне первинних оцінок переводять за таблицями в процентилі. На думку автора, оцінки від 35 до 65 відповідають нормальному, середньому рівню загальних здібностей, вище 80 — високому рівню. За графічним зображенням результатів в окремих субтестах (див. рис. 56 до статті Оцінки профільні) будують профіль інтелекту. Розрізняють 5 типових профілів, що вказують на характер інтелекту (рис. 47): - формально-логічний інтелект; - образно-конкретний інтелект; - аналітичний, рецептивний інтелект; - поєднаний, творчий інтелект; - рівномірно розвинений інтелект.

Зазначено, що така проста інтерпретація може бути використана лише у випадках чіткої асиметрії профілів. Якщо ж ідеться про тенденцію, виявлену за одним субтестом, наведені вище інтерпретації незастосовні.

Теоретично Р. Мейлі, не претендуючи на виокремлення всіх можливих факторів інтелекту, припускає існування таких факторів: 1) доступної складності; 2) пластичності; 3) цілісності; 4) плинності. Він указує, що ці фактори являють собою аспекти процесів мислення (зрозумілих з позиції гештальтпсихології) і завжди виступають спільно. Кожен із цих факторів виявляється в будь-якої людини, але з певним ступенем «насиченості». Набір факторів характеризує форму інтелекту. За даними Р. Мейлі, результати факторного аналізу підтверджують існування запропонованих ним чотирьох загальних факторів.

У трьох із шести субтестів визначається здатність встановлювати конкретні зв'язки і залежності (1, 3, 4). Субтести 2 і 6 мають абстрактніший характер, наявні залежності не завжди можна визначити безпосередньо. Можна вважати, що тут більшою мірою виявляється абстрактне мислення. Субтест 5 посідає особливе місце, оскільки потребує візуальної комбінаторики. Р. Мейлі вказує, що в субтестах 1 і 2 головну роль відіграють фактори складності завдання і пластичності інтелекту. У двох комбінаційних субтестах виступають фактори цілісності та плинності. Субтести 4 і 6 мають найскладніший, комплексний характер.

Автор наводить деякі дані щодо кореляції аналітичного тесту інтелекту Мейлі з іншими методиками діагностики інтелекту. Так, коефіцієнт кореляції зі шкалою розумового розвитку Стенфорд-Біне в різних вікових групах варіює від 0,60 до 0,69. Коефіцієнт кореляції з тестом структури інтелекту Амтхауера становить 0,81 (за даними обстеження досліджуваних 15–18-річного віку). Є дані про зв'язок AIT з батареєю тестів механічних здібностей Вальтера (Walter Batterie der «Begabung für Mechanik»). Коефіцієнти кореляції за окремими субтестами — 0,56–0,61. Загальні показники ретестової надійності встановлюються в межах 0,61–0,67, за окремими субтестами — 0,48–0,52; надійності паралельних форм — 0,74. Р. Мейлі розробив кілька модифікацій тесту, спрямованих на обстеження різних контингентів досліджуваних, зокрема таких, що допускають групове обстеження.

В останній відомій нам редакції 1971 р. тест має 2 форми, 1-ша з яких призначена для обстеження осіб віком від 12 до 15 років, а 2-га — від 12 до 18 років.

На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.