«Мета в житті» тест

«Мета в житті» тест (Purpose in Life Test, PIL) — опитувальник особистісний.

Опитувальник складається з 20 шкал, кожна з яких є твердженням з роздвоєним закінченням. Два протилежні варіанти закінчення утворюють полюси оцінної шкали, між якими можливі сім градацій переваги, наприклад:

Зазвичай я… сповнений ентузіазму — 1 2 3 4 5 6 7 — не знаю, чим зайнятися (середина шкали — «ні те, ні інше»).

Досліджуваному пропонують вибрати градацію, що найбільше йому відповідає.

Опрацювання результатів зводиться до підсумовування числових значень кожної зі шкал і переведення сирої оцінки в процентилі (див. Оцінки шкальні). На бланку обстеження висхідна послідовність градацій чергується з низхідною, причому максимальний бал (7) завжди відповідає полюсу наявності мети в житті, а мінімальний (1) — полюсу її відсутності. Поряд з описаною вище формалізованою частиною A опитувальник містить також частини B і C. Частина B складається з 13 незакінчених речень, що стосуються теми смислу і безглуздості життя, а в частині C досліджуваному пропонують коротко викласти свої цілі та прагнення, розповісти, наскільки успішно вони реалізуються. Дж. Крамбо і Л. Махолік (1981) наголошують, що в більшості випадків немає потреби використовувати частини B і C, проте вони дуже корисні для індивідуального обстеження в клініці.

Перший варіант тесту розроблено Дж. Крамбо і Л. Махоліком 1964 р. (останнє видання посібника — 1991 р.). Теоретичною основою тесту «Мета в житті» стала концепція «прагнення до смислу» В. Франкла. Опитувальник створювали з метою емпіричного підтвердження низки положень цієї теорії, зокрема припущень про існування «екзистенційного вакууму» і «ноогенних неврозів» (ноогенні неврози виникають з докорів сумління, з ціннісних конфліктів, з екзистенційної фрустрації). Суть цих положень полягає в тому, що невдача людини в пошуку смислу свого життя (екзистенційна фрустрація) і відчуття втрати смислу, що з неї випливає (екзистенційний вакуум), є причиною особливого роду психічних захворювань — ноогенних неврозів, відмінних від раніше відомих. Переживання індивідом онтологічної значущості життя, тобто ступінь екзистенційного вакууму, і є, на думку Дж. Крамбо і Л. Махоліка (1964), основним об'єктом діагностики.

Дані про валідність тесту ґрунтуються на порівняльних дослідженнях смисложиттєвих орієнтацій у різних контингентів досліджуваних (від «високоцілеспрямованих» аспірантів до клієнтів психологічної консультації та госпіталізованих алкоголіків).

Рівні показників обстежених критеріальних груп відповідали теоретично очікуваним (Дж. Крамбо, Л. Махолік, 1964). Опитувальник стійко диференціював середні показники в різних клінічних групах (невротики зі змішаними діагнозами, алкоголіки, хворі на шизофренію та ін.). Відомості про конструктну валідність містять різноманітні дані про зв'язок тесту «Мета в житті» з іншими опитувальниками. Значущим виявився зв'язок з шкалою соціальної бажаності Кроуна—Марлоу. При порівнянні даних з результатами Міннесотського багатоаспектного особистісного опитувальника єдиним зв'язком, відтвореним у багатьох дослідженнях, виявилася негативна кореляція зі шкалою депресії. Значущим (як негативним, так і позитивним) виявився зв'язок тесту «Мета в житті» із вторинними факторами опитувальника «Шістнадцять особистісних факторів». Є дані щодо факторної структури опитувальника. Д. Чаком, Е. Хонгом, М. Чангом (1987) виокремлено такі п'ять факторів, або субшкал, опитувальника.

1. «Якість життя» (загальна оцінка задоволеності суб'єкта своїм життям).

2. «Смисл буття» (наявність у житті смислу й цілей і впевненість у можливості їх знайти).

3. «Перешкоди буття» (ставлення до смерті та до особистісного вибору).

4. «Відповіді на питання буття» (можливість знаходження розв'язання екзистенційних проблем, відсутність страху і збентеження перед ними).

5. «Майбутнє життя і відповідальність» (ставлення до виходу на пенсію і самооцінка особистої відповідальності).

Перший з наведених факторів пояснював 35,5% дисперсії, другий — 6,8%, решта — 5,4–5,6% (див. Дисперсійний аналіз, Надійність факторно-дисперсійна).

Як доповнення до тесту «Мета в житті» Дж. Крамбо 1977 р. розробив Шкалу пошуку смисложиттєвих цілей (Seeking of Noetic Goals Test, SONG). За задумом автора, методика має вимірювати силу мотиваційної тенденції до пошуку смислу життя. Шкала містить 20 пунктів, кожен з яких від першої особи описує певну дію, переживання або стан. Досліджуваному пропонують оцінити, наскільки ця дія, стан або переживання для нього характерні, і позначити один із семи квантифікаторів — від «ніколи» (1 бал) до «постійно» (7 балів). «Сирий» тестовий бал являє собою суму індексів квантифікаторів. Автор зібрав дані про відмінності в мотивації до пошуку смисложиттєвих цілей у психічно здорових осіб і пацієнтів клінік (Дж. Крамбо, 1977).

Існує низка російськомовних версій тесту «Мета в житті». Адаптацію російською мовою вперше виконав К. Муздибаєв (1981). Відома й інша версія — Тест осмисленості життя (ОЖ). Версію К. Муздибаєва взяв за основу Д. О. Леонтьєв (1986) і видозмінив: спрощено низку формулювань, змінено форму пунктів опитувальника. З метою зменшення «прозорості» методики для досліджуваного (див. Валідність очевидна, Установки на відповідь, Тести об'єктивні) асиметричну рангову шкалу було замінено симетричною.

Приклади тверджень адаптованої версії опитувальника наведено нижче:

• 1. Зазвичай мені дуже нудно — 3 2 1 0 1 2 3 — Зазвичай я сповнений енергії.
• 7. Моє життя склалося так, як я мріяв — 3 2 1 0 1 2 3 — Моє життя склалося не так, як я мріяв.
• 13. Я людина дуже обов'язкова — 3 2 1 0 1 2 3 — Я людина зовсім не обов'язкова.
• 17. Мої життєві погляди ще не визначилися — 3 2 1 0 1 2 3 — Мої життєві погляди цілком визначилися.
• 19. Моє життя в моїх руках, і я сам керую ним — 3 2 1 0 1 2 3 — Моє життя мені непідвладне, воно керується зовнішніми подіями.

Надійність шкали ОЖ досліджували за моделлю ретестової надійності (інтервал — 2 тижні, стійкість результатів — на рівні p < 0,05). Є відомості про критеріальну валідність, отримані шляхом зіставлення даних здорових осіб і різних контингентів досліджуваних із психічними відхиленнями. Конструктну валідність виявлено шляхом зіставлення ОЖ і Рівня суб'єктивного контролю опитувальника (РСК), шкал Е. Шострома, опитувальника 16 PF (Д. О. Леонтьєв, 1992).

При факторному аналізі ОЖ було виокремлено низку факторів, що впливають на результат обстеження. Це дало змогу перетворити шкалу ОЖ на Тест смисложиттєвих орієнтацій — СЖО (Д. О. Леонтьєв, 1992), що містить, поряд із загальним показником осмисленості життя, 5 субшкал, які відображають 3 конкретні смисложиттєві орієнтації та 2 аспекти локусу контролю. СЖО стандартизовано на вибірці з 20 осіб віком 18–29 років. Конструктну валідність встановлювали шляхом зіставлення з опитувальниками РСК і Тестом самоактуалізації — САТ (Л. Гозман, М. Кроз, 1987).

Завдяки компактності та високій інформативності опитувальник СЖО може знайти ефективне застосування в консультативній і клінічній практиці.